Читать реферат по этике, эстетике: "Життя І. Канта" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

оскільки хоче слугувати поліпшенню життя, а не заспокоюванню пустопорожньої цікавості; по-третє, обмежується предметами, про які можна отримати достовірне знання, оминаючи слизькі теми, що ведуть до вічних суперечок; по-четверте, займається точними питаннями, уникаючи туманних; по-п'яте, працює позитивно, не обмежуючись негативною критикою.

Позитивним філософом є, за Коптом, той, хто зрозумів, що природничі науки створили неповторний взірець процесу наукового пошуку, і хто, пристосовуючись до нього, зрікається у філософії всіляких спекуляцій на користь чисто фактичних досліджень. Ним є також той, хто уникає абсолютних твер­джень і замінює їх відносними.

Такі властивості, однак, характеризують не лише позитивізм: не тільки він обмежується фактами та відносними твердженнями, не тільки він робить наголос на реальності, практичній корисності, достовірності, точності і позитив­ності своїх досліджень. Це притаманне будь-якій мінімалістській філософії. Але позитивізм, крім цього, приймав, що предметом знання є виключно фізичні факти, виключно тіла. Справа в тому — таким було переконання Конта, — що про психічні факти ми не знаємо. Не знаємо тому, що неможливо бути одночасно і суб'єктом, і предметом пізнання. Інтроспективне дослідження є химерою: як, напр., можна досліджувати власні хвилювання, коли дослідження вимагає їх опанування? Така об'єктивна, антипсихологічна позиція була особливою ознакою позитивізму, що відрізняла його від інших форм мінімалізму. Одна частина мінімалістів XIX ст. пішла за ним, у той час як друга зайняла прямо протилежну позицію, заявляючи, що тільки психічні факти нам дані безпосередньо, і через те лише вони становлять підставу нашого знання. Таким чином у XIX ст. було два типи мінімалізму: один антипсихологічного, другий — психологічного характеру.

Про "позитивну" філософію і про "позитивізм" звичайно говорять у двох значеннях: ширшому й вужчому. У ширшому (і навіть дуже широкому) — як про філософію взагалі мінімалістську, таку, що притримується фактів і уникає спекуляцій. Натомість у вужчому — як про філософію, котра єдиним предметом точної науки вважає тільки зовнішні факти, що стосуються тіл. Напр., Мілл був позитивістом у першому значенні, але не у другому, зате Конт був ним і в другому також.

2. Розвиток людства. Конт вважав, що позитивістське розуміння світу є найбільш досконалим людським твором, і що людство могло до нього прийти тільки на найвищому щаблі свого розвитку.

Таким є фундаментальний закон розумового розвитку людства, який говорить, що воло проходить через три фази, з яких перша теологічна, друга — метафізична а лише третя й остання позитивна. У першій людство тлума­чило явища посилаючись на духів, у другій — па абстрактні поняття. У першій воно керувалось почуттями, в другій — інтелектом. Інтелект, як і почуття, витворює фікції: фікції, витворені почуттями, становлять мітологію, а витворені інтелектом - метафізику. Мітологія та метафізика по черзі оволо­дівали людством, і тільки після визволення від них воно могло увійти в наступну фазу свого розвитку. За Контом, це стало можливим завдяки пози­тивній філософії, нарешті вільній від мітології та метафізики. Ця філософія тільки стверджує факти, не пояснюючи їх ні за допомогою духів, ні через абстракції. Згідно з Контом,



Интересная статья: Основы написания курсовой работы