(Назад)
(Cкачать работу)творчості поета. Недаремно Т. Шевченка називають українським пророком.
До речі, вам відомо, хто такий пророк?
Це вибрана Богом людина, яка передавала іншим людям божу волю. Пророк указував на людські вади, застерігав від необачних учинків, які засуджуються богом або призводять до духовної смерті.
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають, -
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають...
Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люди,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших...
Відкрийте послання «І мертвим, і живим...» і знайдіть рядки, в яких Шевченко говорить про навчання, про мову, про історію.
(Учні зачитують уривки з твору.)
Шевченко веде до логічного висновку: що необхідно українцям, щоби почуватися щасливими?
Зачитайте останні 16 рядків. (Учні читають уривок.)
Шевченко повторює цю думку і в інших поезіях. А саме в молитвах до Бога просить:
Єдиномислія подай
І братолюбія пошли!
Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів
За цей короткий проміжок часу ми зупинились на кількох основних образах, що складають Україну.
Назвіть ці образи.
Які з них можна назвати окрасою України? Чому?
Чи має шевченківська жінка риси, які вражають силою духу? Наведіть приклад.
Хто ще з героїв шевченкових творів має подібні риси? Назвіть їх.
Які художні образи мають ознаки трагічності? Поясніть.
(Учні відповідають на запитання.)
Володимир Базилевський писав: «Коли б волею якоїсь фатальної сили український народ постав перед вибором з-поміж усього накопиченого людством огрому книг вибрати дві - одну чужу і одну свою - то мав би узяти «Біблію» та «Кобзар». Без першої він був би неповноцінний у загальнолюдському вимірі, без другої - немислимий як народ. Україна - це Шевченко, Шевченко - це Україна».
На сторінках натхненного «Кобзаря», як у символічному вінку України, розцвітає чарівна краса української природи, переплітається з ніжною дівочою вродою та козацькою відвагою; тут велич безмежного кохання й духмяної материнської любові; терпкий присмак пам'яті про сиву, славну та трагічну давнину, що навчає нас і робить мудрішими - це краса, велич і трагедія України, України, яку палко любив Т. Шевченко та заповідав:
Любіть Україну свою.
Любіть її во время люте.
В останню, тяжкую минуту
За неї господа моліть.
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы