спирається на спостереження, умоглядні висновки, логіку або інтуїцію. Сформульовані гіпотези правлять економістові за орієнтир при доборі та систематизації емпіричних даних.
перевірка гіпотези методом зіставлення передбачення та події, що відбувалась.
У мікроекономіці використовують моделі двох типів: оптимізаційні та рівноважні.
Оптимізаційні моделі
застосовують при дослідженні поведінки окремих економічних суб'єктів.
Основний метод
граничний аналіз, розроблений теорією маржиналізму.
Засновниками цієї теорії вважаються економісти австрійської школи Карл Менгер (1840-1921), Фрідріх фон Візер (1851-1926), Эйген фон Бем-Баверк (1851-1914), а також англієць Уільям Стенлі Джевонс (1835—1882).
Маржаналізм — теорія, що вважає економіку системою взаємозв'язаних господарюючих суб'єктів, а всі економічні процеси пояснює за допомогою використання граничних (тах або тіп) величин, які характеризують не стільки сутність явищ, скільки їх кількісну зміну.
Головні категорії маржиналізму:
* гранична корисність;
* гранична продуктивність;
* граничні витрати;
* гранична вигода та інші.
Економічні суб'єкти в процесі прийняття раціональних рішень зіставляють граничні витрати та граничну вигоду.
Рівноважні моделі використовуються при дослідженні взаємовідносин між економічними суб'єктами.
ЛiтератураХайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение.- М., 1992. Ястремський О., Грищенко О. Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1999. Р.Барр. Политическая экономия: в 2-х томах/ Перевод в фр. – М., 1995. Овчинников Г.П.Микроэкономика.–С.Пб., 1992. Микроэкономика.// Под ред. Яковлевой. – М.: Изд-во МГУ им. Ломоносова, 1997. Вернан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1997, с. 767. Алексеева В.Е., Арфеева М.В., Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург:Михайлова В.А.,1997, с.447. Будаговська С., Кілієвич О. Мікроекономіка і макроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.518. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика. Санкт-Петербург: Экономическая школа, 1998, с.348, с.503. Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика. С-Пб.: С-Пб. УЭФ, 1998, с.447. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. С-Пб.,: Литера плюс, 1997, 448 с. Емцов Р.Г., Лукин М.Ю. Микроэкономика. Москва: МГУ, Издательство «ДИС», 1997, с.320. Задоя А.О. Мікроекономіка. Київ: Т-во “Знання”, КОО, 2000, с.176. Кара гадова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка. Київ: Четверта хвиля, 1997,с.208. Кириленко В.І. Мікроекономіка. Київ: Таксон, 1998, с.334. Максимова В.Ф. Микроэкономика. Москва: Сомитэк, 1996, с.328. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. Мікроекономіка.Київ: КНЕУ,1999, с.208.
Похожие работы
Тема: Предмет і метод логіки |
Предмет/Тип: Психология (Контрольная работа) |
Тема: Предмет и метод политологии |
Предмет/Тип: Другое (Реферат) |
Тема: Предмет и метод эконометрики |
Предмет/Тип: Менеджмент (Реферат) |
Тема: Предмет и метод менеджмента |
Предмет/Тип: Менеджмент (Реферат) |
Тема: Предмет і метод статистики |
Предмет/Тип: Математика (Реферат) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы