вихідних положень, які покладено в основу прогнозу. Ними є сформульовані під час досліджень економічні закономірності. Користуючись закономірностями, вивченими в курсі мікроекономіки, для прогнозування поведінки економічних суб'єктів, потрібно розуміти, що ці закономірності діють як тенденції і не обов'язково спрацьовують у кожному конкретному випадку.
Пояснення економічних явищ та прогнозування поведінки належить до так званого позитивного аналізу. До мікроекономічних проблем можна підходити також з позиції нормативного аналізу. Що передбачає оцінку правильності чи не правильності дій і відповідає на запитання “як має бути?”. Однак такий підхід тісно пов’язаний з економічною політикою і виходить за рамки завдань навчального курсу мікроекономіки.
2.
Економічний вибір - вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімум витрат.
Щоб отримати максимальну кількість товарів та послуг, виготовлених із обмежених ресурсів, товаровиробнику необхідно не тільки забезпечити використання всіх придатних для цього ресурсів, а і застосувати їх таким чином, щоб кожен з них вносив якомога більший вклад у загальний обсяг виробленої продукції.
Проблему економічного вибору відображає межа виробничих можливостей.
Важливі припущення:
· наявні фактори виробництва постійні як кількісно, так і якісно,
· технологія виробництва не змінюється (const).
Крива виробничих можливостей.
Кожна точка на кривій виробничих можливостей (А, В, С, D) характеризує максимальний обсяг виробництва двох товарів одночасно, що свідчить про ефективність використання наявних ресурсів.
Ефективність характеризує зв'язок між обсягом вироблених економічних благ і кількістю ресурсів, що застосовуються в процесі виробництва.
· Більша кількість благ, отримана від даного обсягу затрат означає підвищення ефективності.
· Менший обсяг благ від даної кількості затрат — зниження ефективності.
Збільшення виробництва товару X неодмінно вимагає зменшення виробництва товару Y: мають місце альтернативні витрати.
Альтернативні витрати - визначають цінність найкращого варіанту, від якого відмовилися в процесі економічного вибору. Вони характеризуються цінністю втрачених можливостей: витрати на виробництво будь-якого блага, що виражені через інше, яким жертвують.
Крива має вигнуту форму: кожна додаткова кількість товару Х потребує все більшого скорочення виробництва товару Y.
Точка F знаходиться нижче кривої ABCD: вона являє собою неефективне використання ресурсів.
Точка М знаходиться поза межами ресурсних можливостей: ілюструє обмеженість ресурсів графічно.
Межа виробничих можливостей ілюструє такі фундаментальні положення:
1. рідкісність ресурсів означає, що всі комбінації випуску товарів, розміщених ззовні кривої виробничих можливостей, нездійсненні;
2. необхідність вибору з-поміж досяжних комбінацій товарів;
3. існування витрат втрачених можливостей — на це вказує спадний характер кривої виробничих можливостей;
4. опуклість кривої виробничих можливостей свідчить про існування проблеми зростання
Похожие работы
Тема: Предмет і метод логіки |
Предмет/Тип: Психология (Контрольная работа) |
Тема: Предмет и метод политологии |
Предмет/Тип: Другое (Реферат) |
Тема: Предмет и метод эконометрики |
Предмет/Тип: Менеджмент (Реферат) |
Тема: Предмет и метод менеджмента |
Предмет/Тип: Менеджмент (Реферат) |
Тема: Предмет і метод статистики |
Предмет/Тип: Математика (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы