Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Українські вчені та публіцисти XVIIIст. на російській службі" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

після Переяславської Ради Києво-Печерський архімандрит благословляє символ "общерусскости" "Синопсис", а трохи більше як через півстоліття після тієї Ради києво-печерська братія із захопленням і майже одностайно проголошувала анафему Івану Мазепі.

Не залишився вільним від такого "великодержавного" бачення своєї вітчизни і Феофан Прокопович (народився 1681 р. у сім'ї київського торговця. Після закінчення Київської академії вчився в Польщі та Римському колегіумі. В 1704 р. повернувся до Києва, де став професором піїтики І риторики Київської академії, а з 1711 р. — ректором). Після перемоги Петра І під Полтавою Прокопович створив Патріотичну оду на честь Петра — "Епінікіон". Вона була написана українською мовою, але вихваляла російського царя.

Страх не может Роси сил храбрих сотерти Не боїться, не радить о видимой смерти. Но єгда тя, о царю І воїне сильний, Узрі посредь огня, об'ять ю страх зільний

З позицій російського царя дивився Ф.Прокопович на запорізьких козаків, які, виявляється, "обмануті своїми гетьманами" і повинні просити милості у царя.

... Атамани І гетьмани,

Попал я в ваші обмани

Пропадіть ви за пороги,

Лиш би не збиться з дороги...

Прогнівил я самодержця з малорузсудного серця

Да мой же в том разум твердий,

Что Бог І цар милосердний.

Государ гнів свій оставить.

І Бог мене не оставить.

Викликаючи 1716р. Феофана Прокоповича до Москви, Петро І вже мав готового прислужника. І цар не помилився. Як архієпископ Новгородський, один з керівників Синоду Ф.Прокопович всю силу публіцистичного таланту, всі здібності віддає на службу зміцнення самодержавної влади царя, досягнення Російською державою певних успіхів на шляху реформ, освіти, самодержавного правопорядку.

У працях "Слово на день Олександра Невського", "Слово про владу і честь царів", також у "Проповіді при похороні Петра І" Прокопович виступає прихильником необмеженої царської влади. Найголовніші праці Ф.Прокоповича "Правда волі монаршої" та "Духовний регламент". У першій він обґрунтовував петровський указ про престолонаступництво. Для своїх доводів використовував аргументи теорії природного права, "загального блага", договірного походження держави. Абсолютна монархія, що найкраще відповідає її інтересам, є Богом схваленою. "Духовний регламент" був покликаний довести правильність усунення патріаршества, створення Синоду і підпорядкування церкви владі царя

З позицій Інтересів Російської держави творчість І діяльність Феофана Прокоповича дуже корисна. Для України ж вона об'єктивно несла втрату вже до Петра І деформованої державності.

У XVIII ст. Росія знала багатьох публіцистів, твори яких критично або й взагалі негативно відгукувались про російський суспільний лад, свавілля самодержавства, а особливо на кріпацтво. Назвемо Івана Посошко-ва (1652-1726), автора твору "Книга о скудости и богатстве", Олексія Поленова (1738-1816), автора праці "О крепостном состоянии крестьян в России", Олександра Радіщева, автора знаменитого "Путешествия из Петербурга в Москву" та інших праць, Миколи Новікова (1744-1818), видавця "Трутня", "Живописца" та інших періодичних часописів. На тлі творчості цих представників передової Росії XVIII ст. почесне місце належить спадщині професора права Московського університету Семена Юхимовича Десницького


Интересная статья: Основы написания курсовой работы