- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Гданська, пшениці 500 000 "четвертей на російську міру" та половину того жита На місці в період урожаю четверть пшениці коштує від "6 до 9 рублів”, а в Ґданську — вдвічі більше або ще й дорожче. Жито вдвічі дешевше. Крім зерна до Гданська вивозили продукти лісу: смолу, дьоготь, поташ, клепки та Ін. Для цієї торгівлі над Бугом побудовані пристані в поселеннях Кладнів, Бендюг, Опалин, Рожеямпіль, Коритниця І Берізці. У містечках Олександрія, Деражня і Степань Рівненського повіту, в Бережнищ, Дубровиці та Висоцьку Луцького повіту є пристані на р. Горинь. У с.Тригубщ графа Ворцеля будуються судна для перевезення зерна річкою Горинь І Прип'ять до Пінська, а звідти — до Риги. Розповсюджена внутрішня селянська торгівля зерном на місцевих торгах І ярмарках. Як золоте джерело для поміщиків охарактеризоване винокуріння губернії. На 2664 винокурних заводах виробляється "чрезвычайное множество" вина. Тільки євреї продають мільйони відер, а за право продавати вино у містах, містечках і поселеннях платять "знатную сумму денег" поміщикам. Велика кількість вина йде на продаж і в австрійські та прусські володіння. Значні доходи поміщики одержують від продажу поташу. Бджільництво, хоч і в дуже доброму стані, дає продукцію головно на внутрішній ринок.
Зроблена оцінка поміщицького тваринництва, зокрема спеціальних кінних заводів англійської породи, розведення голландської рогатої худоби, англійських та іспанських овець, стану поміщицьких садів і оранжерей.
Зазначено, що із гір біля Крем'янця добувається камінь "для різних фігур", млинів та у великих кількостях для будівництва. У с.СапанІв працює спеціальний завод виробів з каменю І кременю, а у містечку Ямпіль — для виробництва вапна.
Із захопленням описані поліські озера і найбільше з них — Свитязьке, що має "окружность" понад ЗО верст. Названі види риб у тих озерах, а також ріках губернії: щука, лин, окунь, сом, лящ, марена, Йорші, плотва. У штучних поміщицьких ставах розводять коропів і сазанів на продаж, і це теж дає дохід поміщикам. Названі фарфорові та фаянсові фабрики у м. Корець, на яких виробляється чимало всілякого посуду І продається "за весьма умеренную цену".
Подані відомості про поміщицькі залізоробні фабрики, яких у губернії 168.
Дуже детально описано бердичівські ярмарки. Вони проводилися 4 рази на рік. Сюди з'їжджаються надзвичайно багато купців "різних націй і з різними іноземними товарами". Найголовнішим є Онуфрйвський ярмарок, що триває впродовж чотирьох тижнів. Тільки коней, наприклад, приганяють на ці ярмарки від 20 до 30 тис. "Містечко Бердичів вважається найпершим комерційним містом у всьому приєднаному від Польщі до Російської Імперії краю1', — зазначено в описі. Швейцарські, німецькі та інші купці мають у Бердичеві власні будинки і склади.
Описано роботу митниць в Радивилові, Дубному, митних застав у Волочиську, Устилугу, Котербургу, Торчині, Несухоїжах.
Ще раз перечислен! представники волинської дикої фауни: вовки, зайці, лисиці, борсуки, куниці, дикі кози, кабани, лосі, рідко ведмеді, з птиць дрофи, журавлі, гуси, качки, голуби, тетереви, різних підвидів куропатки, рябчики.
Закінчується текстова частина описом герба Волинської губернії чотириконечного червоного хреста на золотому полі, "який був вживаний ще в древності у часи володарювання великих
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы