Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Статистико-топографічні, військово-топографічні та інші описові твори про Україну ХІХ - початку XX ст." Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Цікаві різноманітні відомості у першій текстовій частині опису. Спочатку розповідається, які повіти входили до губернії на час її утворення, як вони змінилися після ліквідації Брацлавського намісництва (до Волинської губернії ще ввійшли Лубенський, Кременецький, Староконстантинівський, але відійшов Радомишльський та ліквідовані Чуднівський, Лабунський і Дубровицький. Залишилось 12). Зазначено, що майже всі повітові центри стоять на ріках: Остріг і Заслав — на Горині, Луцьк — на Стиру і Гусці, Рівне — на Усті, Дубно — на Ікві, Володимир — на Лузі, Ковель — на Тури, Овруч — на Норині, Житомир — на Тетереві та Камінці, Кременець — біля струмка без назви (неподалік від р. Іква).

Йдеться про Новоград-Волинський, раніше містечко Звягель, що одержав теперішню назву 1796 p., коли казна викупила містечко у графині Маріанни Потоцької (Зубової), за суму 333579 російською срібною монетою. При містечку налічувалося 6300 десятин угідь ("выгонной земли"). Зазначаються границі губернії, розташування губернського центру Житомира (50° широти, 46° довготи) на лівому березі Тетерева при гирлі р. Кам'янки (можливо, так називалася тоді р. Гуйва. — С.М.}. Тетерев має ширину 10-20 сажнів, глибину — три аршини, а Кам'янка — ширину 6 сажнів, глибину — аршин. Розповідається, куди пролягло русло Тетерева і що його "струм" впадає в Дніпро вже в Радомишльському повіті Київської губернії.

Губернські присутственні місця були відкриті в Житомирі зразу ж із створенням губернії, але без затвердження існували аж до 1804 p., коли місто було "высочайше" затверджене як губернія. Перелічені кам'яні будинки міста: "Греко-российская" соборна церква, народне училище, латинський кафедральний костел з монастирем сестер милосердя, колишній єзуїтський монастир на три поверхи, в якому розміщалися земський суд, повітове казначейство, губернські склади ("кладовые"), бернардинський монастир, міський магістрат, дев'ять купецьких лавок, дві єврейські школи, аптека, сім "домов обывательных". Серед дерев'яних будов — дві "грекороссийские" церкви, дворянський будинок, аптека, казенна суконна фабрика, театр, богадільня, міська поліція, казенні конюшні, соляний магазин, казенний лазарет, поштовий кінний двір, 94 купецькі лавки, "казенний дом", в якому розміщалася губернська поштова контора, єврейська школа, "обывательные дома". Торги проводились кожної неділі та п'ятниці, сюди привозили з околичних поселень різні харчові припаси, дерево тощо.

"Волинська губернія, — повідомляється в описі, — є кращою з утворених у цьому краї шести губерній". Перечисляються її природні багатства, напрями виробництва міді, заліза, чавуну, поташу, скла, фарфору, фаянсу, цегли, вапна, сукна, полотна, шкіри, винокурних продуктів і пива, сала, смоли, дьогтю, показані напрями внутрішньої та зовнішньої торгівлі, характеризуються ліси з породами дерев і грибів, родючість південної частини; а на заході, "хоч Грунти лісисті і кам'янисті", "жнива в достатку нагороджує працю землероба". Називаються ріки губернії, з яких чотири судноплавні. Це Буг та ще три судноплавні ріки у весняний час для сплаву лісу — Стир, Горинь і Случ. Від продажу лісу поміщики мають найбільший дохід, але продають також велику кількість зерна, яке щорічно відправляють Бугом до

Похожие работы