Читать курсовая по педагогике: "Форми і методи перевірки знань, умінь і навичок молодших школярів" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

· б) перетворити знання з плану вираження у зміст мисленнєвої діяльності учнів;

· в) зробити знання засобом формування людини, як особистості і суб'єкта діяльності.

Знання може мати різні якості. Такими, наприклад, є: системність, узагальненість, усвідомленість, гнучкість, дієвість, повнота, міцність.

Знання, об'єкти, одержані у процесі навчання, характеризуються різною глибиною проникнення, що, в своєю чергу, зумовлено: досягнутим рівнем пізнання цієї галузі явищ; цілями навчання; індивідуальними особливостями учнів; вже наявними в них запасом знань; рівнем їх розумового розвитку; відповідністю засвоєного знання віку учнів.

Розрізняють глибину й ширину знань, ступінь повноти охоплення ними предметів і явищ цієї галузі дійсності, їх особливості, закономірностей, і навіть ступінь деталізованості знань. Організоване шкільне навчання вимагає чіткого визначення глибини і широти знань, встановлення їхнього обсягу і конкретного змісту.

Усвідомленість, осмисленість знань, насиченість їх конкретним змістом, вміння учнів як назвати й описати, так і пояснити студійовані факти, вказати їх взаємозв'язки й обґрунтувати засвоювані об’єкти - усе це відрізняє змістовні знання формалізованих. Бо в школі діагностується переважно повнота і міцність знань, решту параметрів знань у їх вплив розумовий розвиток залишаються нерідко поза увагою вчителя.

Основою засвоєння знань є активна мислительна діяльність учнів, яку направляють вчителі.[9] Процес навчального пізнання складається з кількох етапів.

Перший із них - сприйняття об'єкта, що є виділенням цього об'єкта з фону і визначенням його істотних властивостей. Етап сприйняття змінює етап осмислення, у якому відбувається розсуд найістотніших поза- і внутрішньосуб’єктивних зв'язків і стосунків.

Наступний етап формування знань передбачає процес зйомки і запам'ятовування виділених властивостей і стосунків внаслідок багаторазового сприйняття і фіксації. Потім процес перетворюється на етап активного відтворення суб'єктом сприйнятих і понятих істотних властивостей і стосунків. Процес засвоєння знань завершує етап їх перетворення, пов'язаної або із включенням знову сприйнятого знання на структуру минулого досвіду, або з його як засіб побудови чи виділення іншого нового знання. Найчастіше перелічені етапи формування знань беруть у ролі критеріїв оцінки рівнів їх засвоєння.

Отже, знання проходить шлях від первинного осмислення і буквального відтворення, далі до розуміння; застосування знань у знайомих умовах; оцінювання самим учнем корисності, новизни цього знання[2].

Знання можуть засвоюватися на різних рівнях:

репродуктивний рівень - відтворення на зразок, за інструкцією;

продуктивний рівень - пошук і освоєння перебування нового знання, нестандартного способу дії.

Розділяючи репродуктивний і продуктивний види роботи, і розглядаючи їх структуру з погляду самостійності виконання, В.П. Беспалько виділив такі рівні засвоєння навчальної інформації. Характеристика рівнів засвоєння навчальної інформації

(по В.П. Беспалько)

Похожие работы