Читать курсовая по педагогике: "Форми і методи перевірки знань, умінь і навичок молодших школярів" Страница 2

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

знань, умінь і навичок.

.Охарактеризовать роль і функції перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики у початкових класах.

. Розглянути види й способи перевірки і врахування знань, умінь з математики.

Практична значущість дослідження полягає у розкритті системи роботи вчителя початкових класів щодо використання різних форм та методів перевірки знань, умінь і навичок з математики в початковій школі.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Розділ І. Засвоєння знань, умінь і навичок. Форми і методи організації навчання з математики в початковій школі 1.1 Поняття і сутність знань

знання перевірка школяр

Знання становлять ядро змісту навчання. За підсумками знань у учнів формуються вміння і навички, розумові і практичні дії; знання є основою моральних переконань, естетичних поглядів, світогляду.

Поняття "знання" багатозначне і має низку визначень. Воно визначається як частина свідомості, як щось спільне у відбитку предметного розмаїття, як спосіб упорядкування дійсності, як певний продукт і результат пізнання, як спосіб відтворення свідомості пізнаваного об'єкта.

В "Українській педагогічної енциклопедії" "знання" визначаються так: "перевірений суспільно-історичної практикою і посвідчений логікою результат процесу пізнання дійсності; адекватне її свій відбиток у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій. Знання фіксуються у вигляді знаків природного і штучного мов". [2]

В усіх цих визначеннях говориться, переважно, про наукові знаннях. Але, крім наукових є життєві знання, знання особистісні, які відомі одній людині. Л.М. Фрідман, проаналізувавши існуючі визначення поняття "знання", наводить його визначення загальнішого характеру: "Знання - це результат нашої пізнавальної діяльності незалежно від того, як і в якій формі ця діяльність відбувалася: почуттєво чи байдуже; безпосередньо чи опосередковано; за словами інших у результаті читання тексту, під час перегляду кіно, чи телефільму тощо. Цей результат пізнання людина виражає за допомогою мови, жестів, міміки.” Отже, будь-яке знання є продукт пізнавальної діяльності, виражений у знаковій формі.

Багатозначність у визначенні поняття "знання" зумовлена безліччю функцій, яке реалізується знаннями. Приміром, в дидактиці знання те, що має бути засвоєно, тобто як ціль навчання, відтак здійснення дидактичного задуму, як зміст і як засіб педагогічного впливу. Як ресурси педагогічного впливу знання виступає входячи до структури минулого індивідуального досвіду учня, воно змінює і перетворює цей дивний організм і тим самим підвищує рівень психічного розвитку учня.

Знання і обраний шлях їх засвоєння - передумова розумового розвитку учнів. Самі собою знання ще не забезпечують повноти розумового розвитку, але при їх відсутності або недостачі останнє неможливе. Будучи складовою світогляду людини, знання великою мірою визначають його моральні погляди й переконання, вольові риси особи і служать одним із джерел схильностей та інтересів людини, необхідною умовою розвитку її здібностей.[2]

З урахуванням перелічених вище дидактичних функцій знання перед учителем стоїть ряд завдань:

· а) перевести знання з його фіксованих форм у процес пізнавальної


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы