Читать реферат по товароведению: "Формування концепції стратегічного управління витратами" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Формування концепції стратегічного управління витратами

В умовах гострої конкуренції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку, нових можливостей обробки інформації бухгалтерські системи не в змозі своєчасно надавати керівництву підприємства інформацію, необхідну для управління бізнес-процесами, визначення собівартості продукції та оцінювання результатів діяльності. Сьогодні успіху можуть досягти лише ті підприємства, які використовують прийоми та методи стратегічного управління.

Для стратегічного управління витратами можна використовувати такі основні концепції:

1. Витратоутворювальних чинників.

2. Ланцюжка цінностей.

3. Альтернативності витрат.

4. Трансакційних витрат.

5. Стратегічного позиціювання.

6. Економічної доданої вартості (EVA).

7. Системи збалансованих показників.

Концепція витратоутворювальних чинників заснована на тому, що вартість визначається або управляється багатьма факторами, які впливають одне на одного. Для управління витратами необхідно розуміти взаємодію факторів, які існують у кожній конкретній ситуації.

Витратоутворювальні чинники можна поділити на дві групи: структурні фактори (пов'язані зі структурою й технологією виробництва) та функціональні (операційні) фактори (характеризують спроможність підприємства успішно функціонувати) [3, c. 57]. Структурні фактори не вимірюються пропорційно з показниками діяльності підприємства, а функціональні вимірюються.

З погляду структурних факторів для фірм існують такі стратегічні варіанти для вибору, пов'язані з економічною структурою витрат для будь-якої групи продукції, як:

- масштаб: обсяг інвестицій, які необхідно зробити у виробництво, у дослідження, розробки та в маркетингові ресурси, щоб виробити цей продукт;

- діапазон: рівень вертикальної інтеграції. Горизонтальна інтеграція більше пов'язана із масштабом;

- досвід: скільки разів у минулому підприємство вже робило те, що воно робить зараз ще раз;

- технологія: технології, що використовуються на кожній стадії ланцюжка витрат підприємства;

- складність: широта асортименту виробів або послуг, який підприємство збирається запропонувати замовникам.

Кожний структурний фактор передбачає вибір, який робить підприємство, що управляє собівартістю.

Для кожного функціонального фактора "більше" завжди означає "краще". Можна виділити такі основні функціональні фактори:

1. Прийняття працівниками на себе обов'язків з постійного вдосконалення.

2. Комплексне управління якістю - переконання та досягнення, пов'язані з якістю продукції та виробничих процесів.

3. Використання потужностей - вибір з наявних опцій на основі заводських характеристик.

4. Ефективність планування заводу -наскільки ефективне, порівняно з нормами, планування.

5. Конфігурація - чи ефективний конкретний проект або розрахунок?

6. Використання зв'язків з постачальниками або замовниками в контексті ланцюжка витрат фірми [1, c. 58].

Концепція ланцюжка цінностей заснована на розширеному підході до формування витрат та управління ними з урахуванням витратоутворювальних механізмів по всьому ланцюжку цінностей у межах узгодженого набору видів діяльності - від первинних джерел сировини до готової продукції або послуг, отриманих кінцевими

Похожие работы