Читать реферат по всему другому: "Класична греко-римська міфологія та культура в системі шкільної історичної освіти (автореферат)" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

У другій половині ХІХ століття проблеми соціально-політичної, економічної історії античності активно розробляли вітчизняні історики і педагоги-антикознавці (В. Бузескул, Б. Варнеке, Р. Віппер, П. Виноградов, Т. Грановський, М. Грушевський, М. Драгоманов, Ф. Зелінський, Д. Іловайський, Н. Кареєв, Ю. Кулаковський, М. Куторга, П. Леонтьєв, М. Петров, Ф. Успенський та інші). Питання методики викладання античної культури й міфології в курсі всесвітньої історії та історії Давньої Греції й Риму вивчали П. Аландський, Р. Віппер, П. Виноградов, Ф. Зелінський, Н. Кареєв, Ю. Кулаковський, М. Петров, О. Трачевський, Ф. Успенський.

Саме ці вчені створили перші вітчизняні посібники для гімназій та університетів. Праці зарубіжних дослідників, антикознавців ХХ століття,всебічно висвітлювали феномен античності на основі аналізу матеріалів наукових та археологічних пошуків і розвідок, але в нашій країні за радянських часів вони були не відомі, це праці Г. Бауерсока, К. Блегена, Дж. Бордмана, Р. Грейвса, Е. Фон Дейнікена, В. Дюранта, О. Кравчука, Дж. Кемпбела, З. Куб’яка, Х. Ліврага-Ріцці, К. Ніколе, Р. Сайма, В. Татарчука, А. Тойнбі, М. Емара та багато інших. З предметом нашого дослідження вони пов’язані тільки як історичний матеріал — частина змісту шкільних історичних курсів.

Основи викладання історії давнього світу, частиною якої є класична антична міфологія й культура, в радянській науці активно опрацьовуються в першій половині ХХ століття. У цей час вийшли у світ наукові праці й підручники з історії стародавнього світу та всесвітньої історії Ю. Андреєва, Я. Боровського, В. Виноградова, Л. Гаспарова, В. Кузищина, І. Свенцицької, А. Шофмана, Е. Фролова та інших, де було по-новому представлено питання античної соціально-економічної й політичної історії, релігії, мистецтва, культури, літератури й міфології. Такі вчені, як С. Ковальов, Н. Машкін, А. Мишулін, Н. Нікольський, А. Ранович та інші, заклали основи розроблення змісту відповідного історичного курсу з позицій марксистської методології. Викладання античності вони розглядали в площині обслуговування офіційної на той час концепції комуністичного виховання молоді.

Важливими для нашого дослідження стали праці Н. Андрієвської, В. Бернадського, А. Вагіна, О. Дружкової, В. Карцова та інших, в яких розкрито основні ідеї методичної теорії й практики, досліджено динаміку форм і методів викладання історії в школі, частково в курсі історії стародавнього світу, складовою якого була історія античності.

На початку 60-х — у середині 80-х років ХХ століття сталися істотні зміни в підходах до вивчення античності. Історичні дослідження стають об’єктивнішими, що позначилося на змісті відповідних шкільних курсів. Ці зміни зафіксовані в працях відомих радянських істориків - методистів: А. Вагіна, П. Гори, Г. Годера, Ф. Коровкіна, Н. Никифорова й інших. Такі вчені-історики та педагоги, як Я. Боровський, О. Білецький, А. Зайцев, Г. Кнабе, В. Кузищин, А. Тахо-Годі, Е. Фролов, Ю. Шанін, А. Шофман, у працях, наукових статтях і публічних виступах порушували питання про потребу системного вивчення античної історії, культури, мистецтва й міфології в курсах історії та літератури загальноосвітньої школи, а також питання про відродження традицій класичної історичної гімназійної

Похожие работы