Читать реферат по предпринимательству: "Економічна ефективність використання трансгенних рослин" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

застосування становлять 150 дол./га. Ефективність щодо колорадського жука сягає 99,9%. Ціна технології з використанням картоплі New Leaf на 1 га становить 75 дол., тобто економія дорівнює 75 дол. Навіть якщо потрібно буде провести одну обробку трансгенної картоплі проти попелиць вартістю 50 дол., то і в цьому разі її вирощування дасть прибуток (25 дол./га). При використанні трансгенної картоплі з двома генами стійкості (New Leaf Plus) у 1998 р. одержано прибуток 212,5 дол./га, а в 1999 р. — 335 дол./га. При вирощуванні трансгенних рослин картоплі число обробок скорочується на 1,35 обробоки, використання інсектицидів — на 0,22 кг/га. У 1998 р. затрати на захист посадок New Leaf Plus від вірусів становили 10 дол./га, від шкідників — 170, а нетрансгенного сорту — 110 і 285 дол./га; у 1999 р. — 2,5, 212,5 і 305, 245 дол./га, відповідно, узагальнені дані щодо ефективності вирощування трансгенних культур США представлені в таблиці 3. За високої загальної галузевої ефективності ГМР в окремих фермерських господарствах вона схильна до значних коливань, особливо при вирощуванні сої та ріпаку. За загальної позитивної оцінки економічної ефективності трансгенних рослин у конкретних виробничих умовах вони можуть поступатися нетрансгенним рослинам за врожайністю, ціною та економічною ефективністю. Оцінюючи ефективність у міжгалузевому аспекті, важливо враховувати показники не тільки вирощування, а й наступного використання врожаю: зберігання, транспортування, переробки і реалізації. У деяких країнах пропонується нарізно вирощувати й використовувати врожай трансгенних і нетрансгенних рослин. Це зумовлено вимогами споживачів, організацій охорони здоров’я й охорони природи, міжнародними угодами з біобезпеки, законами окремих країн щодо сертифікації трансгенної продукції, законодавством країн щодо трансгенної продукції. Принципи роздільних потоків продукції (так само як і щодо продуктів органічного землеробства) практикуються в країнах Європейського союзу. Сьогодні обговорюється законодавча база для продукції трансгенних рослин. Відповідно до цього формуються окремі ринки, сховища, транспортні засоби й переробні підприємства (лінії), що потребує додаткових затрат і обгрунтування їхньої економічної доцільності. При виробництві насіннєвого матеріалу потрібні сертифікація різних партій і зберігання в різній упаковці, що запобігає їх змішуванню. З підвищенням вимог затрати зростатимуть. Так, для конкретного поля потрібна польова перевірка трансгенних рослин за агрономічними ознаками. Може виникнути питання чистоти нетрансгенних посівів (відсутність у них домішки трансгенних) і навпаки. Ідентифікація рослин у полі може проводитися візуально, проте для оцінки насіння потрібні специфічні аналізи. Для ідентифікації насіння трансгенних рослин застосовують два методи: ПЦР-аналіз (точність — 99%, тривалість — 3 доби) і ELISA (точність — 95%). На субтермінальних та імпортних елеваторах зазвичай використовують чутливіший та економічніший для великих партій аналізованої продукції метод ПЦР-аналізу (Lin, 2000). Загальні затрати на тестування партії зерна, що зберігається окремо, варіюють від 1 до 20 євро/т (у тому числі на оформлення документів, добір зразка, лабораторні аналізи) (Clarkson, 1999). Розробляються методи візуального визначення трансгенного насіння, основані на введенні в трансгенні рослини