Читать поиск информации по педагогике: "Розвивальне навчання, нові методики навчання" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

ПОШУКОВА РОБОТА

на тему:

Розвивальне навчання, нові методики навчання

Проблема розвивального навчання настіль­ки актуальна, що немає, мабуть, жодного вчителя, який би не задумався над нею. Що таке розвивальне навчання? Чим воно відрізня­ється від звичного, рідного, яке почали раптом нази­вати "традиційним" і вкладати в це поняття негатив­ний відтінок?

Традиційно процес навчання розглядається як процес взаємодії вчителя та учня, в ході якого вирішуються завдання освіти, виховання та розвитку. До основних структурних компонентів, які розкрива­ють його суть, належать цілі навчання, зміст, діяльність викладання та навчання, характер їх взаємодії, принципи, методи, форми навчання.

Цілі навчальної освіти сформульовано в тимчасо­вому державному стандарті: "... забезпечити навчаль­ний етап розвитку особистості, виявити й забезпечи­ти розвиток здібностей, формувати вміння й бажання вчитися, набути необхідні вміння та навич­ки навчальної діяльності, навчитися читання, письма, лічби, оволодіти елементами теоретичного мислення, культурою мови та поведінки, основами особистої гігієни та здорового способу життя". Саме цілі зада­ють певну спрямованість навчанню, своєрідності взаємодій основних його функцій: освітньої, вихо­вальної, розвивальної і, як наслідок, розрізнення двох основних видів навчання — пояснювально-ілюстра­тивного, або традиційного, та розвивального.

Висунення на перший план, а здебільшого обме­ження тільки освітніми завданнями, які передбачають набуття знань, умінь та навичок предметного ха­рактеру, розгляд при цьому розвитку і виховання як процесів, що виходять з рішень освітніх завдань, виз­начають сутність традиційного навчання. Розвивальне навчання не заперечує важливості освітніх завдань, але і не визначає трьох паралельно діючих завдань, а припускає їх злиття в триєдине завдання, яке забез­печує органічне злиття навчання та розвитку, при якому навчання виступає не самоціллю, а умовою розвитку школярів. Суть взаємозв'язку освітніх та розвивальних завдань, навчання та розвитку в цілому розкрита Л.С. Виготським: його дослідження дозволя­ють вирішити кардинальне питання типології на­вчання. Те навчання, яке обмежується в своїх цілях тільки оволодінням зовнішніми засобами культурно­го розвитку (до них належать оволодіння читанням, письмом, лічбою), можна вважати традиційним, яке вирішує суто освітні завдання. Навчання, яке голо­вною метою ставить забезпечення (організацію) розвитку вищих психічних функцій особистості в цілому через оволодіння зовнішніми засобами куль­турного розвитку з розвивальним, набуває при цьому цілеспрямованого характеру. Результатом такого на­вчання стає досягнутий дитиною рівень розвитку особистості, її індивідуальності.

Відповідно до мети, змісту навчання змінюється і позиція вчителя в навчальному процесі, і характер його діяльності, принципи, методи і форми навчання. У традиційному навчанні переважає пояснювально-ілюстративний характер діяльності вчителя, спрямо­ваної на те, щоб доступно пояснити, показати вико­нання дії, домогтися того, щоб учням все стало зрозуміло, щоб з уроків діти пішли з чіткими уявлен­нями, зразками виконання дій. Одним з показників успішної діяльності вчителя є


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы