Читать поиск информации по психологии: "Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень" Страница 3


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

спільноти, є базисною основою самосвідомості етносу. Ці уявлення належать до типу групових (колективних), які ще Е. Дюркгейм зробив предметом соціальної психології, розглядаючи їх як глибинну, несвідому матрицю вірувань, знань, мови. С. Московичі, виходячи з принципів проголошеного Е. Дюркгеймом „соціального реалізму”, створює концепцію „соціальних уявлень”. Вона спочатку поширилась у Франції, а згодом і в психологічних школах інших країн. Соціальне уявлення (теоретичне ядро концепції) С. Московичі розуміє не як елемент індивідуальної психіки окремого суб’єкта, а як щось спільне в індивідуальних свідомостях членів певної соціальної групи. На його думку, саме через вивчення соціальних уявлень соціальна психологія перетворюється на антропологію сучасної культури [5].

Соціальні уявлення – основний елемент групової свідомості. В них подається ставлення певної групи до того чи іншого об’єкта. Тому соціальне уявлення відбиває не індивідуальну думку людини, а її думку як члена групи, культури. „Уявлення повинні розглядатися у своїй сукупності як внутрішній зміст суспільства, його реальність, а не як його дубль” [3, c. 12]. В соціальному уявленні відбивається значущість об’єкта для суб’єкта, тобто в ньому нерозривно поєднані образ і значення.

Соціальні уявлення утворюють основний зміст самосвідомості суб’єкта (групи чи індивіда) взагалі, а етносоціальні уявлення – основний зміст етнічної самосвідомості. Центральне місце серед етносоціальних уявлень посідають образи власної та чужих етнічних груп, які є головними структурними утвореннями етнічної ідентичності. Найвищім рівнем розвитку етносоціальних уявлень є стереотипи.

Стереотипи – це психологічні феномени, які обумовлюють селективність та індивідуальну своєрідність образу іншого, відбивають соціальний та індивідуальний досвід спілкування і розвитку суб’єкта як особистості. Вони характеризують індивідуальну картину світу, індивідуальні засоби категоризації соціального оточення, які проявляються як у змісті еталонів, так і в побудові тієї системи класів і типів, що виникла у суб’єкта пізнання. Г. Солдатова зазначає, що “атрибуції (ознаки, що приписуються), які окреслюють етнокультурні розбіжності, семантично є близькими і взаємообумовленими. Вони “склеюються в оригінальні стійкі комплекси і складають ядро як авто- так і гетеростереотипу. Це прототипічна основа етнічного стереотипу” [7, с. 70]. Ці ядра наділені доцентровою силою. Вони виконують на когнітивному рівні системоутворючу функцію – організують специфічне семантичне поле та згуртовують навколо себе інші атрибуції. “На основі стереотипних ядер формуються етноінтегруючий (автостереотип) і етнодиференціюючий (гетеростереотип) атрибутивні комплекси. У зв’язку з цим розглядаємо етнічний стереотип як “етнокультурну” частину ідентифікаційної матриці” [7, с. 71].

Методи дослідження. Характеристика і аналіз

Обираючи конкретну методику емпіричного вивчення етносоціальних уявлень, ми дійшли висновку, що оптимальним є лінгво-семантичний рівень дослідження. Саме методи психосемантики дозволяють вивчати генезис, будову й функціонування індивідуальної системи значень, яка визначає сприйняття суб’єктом світу, інших і самого себе. Індивідуальна система значень, що існує у



Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы