Читать лекция по военной кафедре: "Отруйнi речовини нервово-паралiтичної дiї (лекція)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Лекція

Отруйнi речовини нервово-паралiтичної дiї

До отруйних речовин нервово-паралітичної або антихолінестеразної дії відносяться високотоксичні органічні сполуки з класу ефірів та кислот фосфору — фосфорорганічні отруйні речовини (ФОР). Вони займають особливе місце серед відомих в наш час і прийнятих на озброєння отруйних речовин. Будучи типовими представниками отруйних речовин смертельної дії, вони призначені для масового ураження військ та населення на значних за площею територіях.

Вперше ФОР були синтезовані Тенаром в 1846 р., а в 1932 р. Ланге та Крюгер опублікували дані про надзвичайно високу токсичність їх парів для людини. В 1934 р. в Німеччині під керівництвом Шрадера почались широкі дослідження по отриманню на основі цих сполук ефективних інсектицидів. Було синтезовано і вивчено більше 2-ох тисяч ФОР.

Одночасно з синтезом нових інсектицидів велика увага приділялась отриманню бойових отруйних речовин. В результаті досліджень в цьому напрямку в 1937 р. в лабораторіях концерна “I.Г. Фарбеніндустрі” Шрадером був отриманий табун. В кількості одного кілограма ця отрута була передана для випробувань військовому міністерству Німеччини. В 1938 році Шрадером в цій же лабораторії синтезований зарін, який через рік також опинився на озброєнні вермахту. Ще більш токсична отруйна речовина — зоман — до закінчення II світової війни знаходилась в стадії лабораторних досліджень.

Одночасно і незалежно від Німеччини інтенсивні дослідження бойових отруйних речовин із числа фосфорорганічних сполук проводились в Англії, США і СРСР.

В 1945 р. американська армія захопила у свої руки наукові розробки “I.Г. Фарбеніндустрі”, а в 1960 р. у США була завершена лабораторна перевірка Vі-газів, після чого вони були допущені до польових випробувань.

Висока токсичнiсть ФОР, яка проявляється при будь-яких шляхах поступання в органiзм, можливiсть застосування їх всiма засобами ураження в будь-яких клiматичних умовах, висунули їх на провідне мiсце в арсеналi хiмiчної зброї зарубiжних армiй.

Основними представниками ФОР є зарін, зоман і Vі-гази.

Зберігаючи основні якості, характерні для більшості отруйних речовин, ФОР відрізняються рядом властивостей, властивих тільки цій групі отруйних сполук.

1. Фізико-хімічні властивості ФОР

1.1. Зарін (ізопропіловий ефір метилфторфосфонової кислоти). Має наступну хімічну будову:

OOCH(CH3)

\\ /

F —P —CH3

Чистий зарін — безколірна рідина, практично без запаху. Технічний препарат має коричневий колір і слабкий фруктовий запах. Питома вага 1,094, температура кипіння біля 150о. Пари заріну приблизно в 4 рази важчі за повітря.

Зарін добре розчинний в органічних розчинниках (спирті, ацетоні, дихлор-етані та ін.), швидко всмоктується в пофарбовані та пористі поверхні, проникає в гумові вироби. У воді відбувається повільний гідроліз заріну з утворенням ізопропілового ефіру метилфосфонової кислоти та фтористого водню:

(CH3)2 — CH — OO(CH3)2 — CH — OO

\ //\ //

P+H2OP+HF

/ \/ \

CH3FCH3 OH

Повiльний перебіг цієї реакції зумовлює тривалу хiмiчну стiйкiсть отруйної речовини в зовнiшньому середовищi. При пiдвищеннi температури i в присутності лугу гiдролiз прискорюється, що використовується для

Похожие работы