Читать лекция по военной кафедре: "Отруйнi речовини нервово-паралiтичної дiї (лекція)" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

1.2. Зоман (пінаколіновий ефір метилфторфосфонової кислоти) має наступну будову:

(CH3)3C — CH — OO

/\ //

CH3P

/\

CH3F

Хімічно чистий зоман — безколірна рідина, із слабким запахом камфори. Питома вага 1,013, температура кипіння біля 170о С. Пари зоману в 6,3 рази важчі за повітря, речовина слабко летюча. Добре розчиняється у воді, орга-нічних розчинниках i ліпідах. Гідроліз із водою відбувається вкрай повільно. Як і у випадку з заріном, при гідролізі зоману утворюється фтористий водень:

(CH3)3C — (CH3)HC — OO(CH3)3C — (CH3)HCOO

\ //\ //

P+ H2O P+HF

/ \/ \

CH3 FCH3 OH

Луги та аміак руйнують зоман швидко і можуть застосовуватись для дегазації цієї отруйної речовини.

1.3. Отруйні речовини із групи V-газів є холіновими ефірами або тіоефірами фосфорної кислоти приблизно із загальною формулою:

OOR

\\/

CH3 — P —S — CH2—CH2 — NR2

Як видно з наведеної формули, ці речовини є похідними холіну та тіохоліну, завдяки чому вони отримали загальну назву фосфорилхолінів. Найбільш відомі із них метилфторфосфорилхолін і метилетоксифосфорилтіохолін.СH3OС2H5OO

\//\ //

PP

/ \+/ \+

FO — CH2— CH2 —N(CH3)3CH3S — CH2— CH2 — N(CH3)3

метилоксифосфорилтіохолінметилфторфосфорилхолін

Отруйні речовини групи V є слабколеткими рідинами або кристалічними речовинами з високою температурою кипіння і великою щільністю парів, відрізняються повільною гідролізацією.

Для дегазації V-газів використовують сильні окислювачі.

2. Токсичність отруйних речовин

нервово-паралітичної дії.

ФОР є найбільш небезпечними отруйними речовинами в арсеналі хімічної зброї. Маючи надзвичайно високу токсичність, вони здатні уражати людину при будь-якому із можливих способів поступання в організм.

2.1. Токсичність заріну. Перебування в атмосфері з концентрацією 0,01 мг/л протягом 15 хвилин приводить до тяжкого отруєння. При збільшенні концентрації до 0,1 мг/л вже однієї хвилини досить для смертельного ураження. Середня смертельна доза при дії через органи дихання в умовах фізичного спокою 70 мг . хв / м3, а при виконанні фізичної роботи — 25 мг . хв / м3. При попаданні на шкіру 1-1,5 г зарину в крапельно-рідкому стані виникає важке або смертельне ураження.

Бойове використання заріну можливе як в крапельно-рідкому, так і в аерозольному станах. Внаслідок порівняно високої температури кипіння та значної щільності парів, зарін здатен досить тривалий час утримуватись на місцевості (літом до 6-10 годин), хоча в цьому відношенні значно поступається стійким отруйним речовинам.

2.2. Токсичність зоману в кілька разів переважає токсичність заріну.При попаданні зоману на шкіру в кількості 0,5-0,6г розвивається важке отруєння, що нерідко закінчується смертю ураженого. Мінімальна смер-тельна доза зоману при поступанні його через непошкоджену шкіру дорівнює 7-9 мг/кг. Дози зоману 0,02-0,04 мг/кг при пероральному поступанні і концентрації 0,02-0,03 мг/л з експозицією в 5 хвилин при інгаляційному оцінюються як смертельні (Frank, 1967).

В бойових умовах може застосовуватись в крапельно-рідкому і аеро-зольному станах. Висока температура кипіння, обмежена леткість і висока щільність парів дозволяють віднести

Похожие работы