Читать курсовая по биологии: "Дослідження флори гори Рахово та її детальне вивчення" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

На древніх метаморфічних породах місцями залягає 50-100-метрова товща темно кольорових порід, представлених тонким переверстуванням дрібнозернисти пісковиків, алевролітів, вапняків та глинистих сланців, переповнених гранітизованими рослинними рештками.

Кам’яновугільні породи незгідно перекриваються строкатою товщею красноплесівської світи з базальним конгломератом в основі. У розрізі красноплесівської світи виділяються три товщі:

а) базальна грубоуламкова;

б) вулканогенно осадочна;

в) тригенногіпсоносна. Палеозой південно-західної окраїни Руської платформи.

у долині Дністра відслонюються прекрасні виходи силуру і девону. Відслонення силурійських порід по Дністру в межах області тягнуться на відстані близько 20км. Від с. Устячко на заході до с. Городниці на сході.

У межах Івано-Франківської області по долині Дністра в с. Устячко виходять верхи силуру, представлені породами іванівського горизонту. Іванівський горизонт складається з чергування сірокольорових і червонокольорових пачок. Перші в осному представлені вапняками та аргалітами, а другі - масивними алевритовими аргілітами і проверстками слинистого вапняку. В породах часто трапляються скам’янілості табулят, пелеципод, брахіопад, моховаток, остракод і панцерних риб. [1]

Породи іванівського горизонту наверху поступово переходять у нижньодевонський комплекс червоних теригенних порід дністровської світи. У її розрізі наявні косоверствуваті пісковики, алевроліти і аргіліти озерного і алювіального походження. В окремих пластах трапляються масові скупчення решток панцерних риб. На території Передкарпаття відклади палеозою розкриті свердловинами тільки в Зовнішній зоні прогину. [1] Тріас.

Відклади тріасу трапляються тільки в Чивчинських горах. З огляду на літологію вони представлені вапняками і доломітами. Детальне вивчення відкладів дозволяє на території Чивчин виділити: два основні літолого фаціальні типи розрізу: доломітовий, пов'язаний з південною частиною Чивчин, і вапняковий, котрий тяжіє до зони насуву Мармароського кристалічного масиву на Рухівську зону. Загальна потужність тріасу досягає 200м. Юра.

Корінні виходи юри трапляються в межах Волино-Подільської плити та в Чивчинських горах.[1]

На території Івано-Франківщини в межах Зовнішньої зони Перед карпатського прогину і Волино-Поділля трапляються тільки відклади верхньої юри. Ці утворення, потужність яких досягає 150-500м, представлені породами нижнівської світи. Крейда.

Крейдові відклади на території області виявлені морськими платформеними і геосинклінальними фаціями. Перша відміна поширена в межах Волино-Подільської плити і в Зовнішній зоні Перед карпатського прогину, друга – у Внутрішній зоні Перед карпатського прогину і в складчастій області Карпат.

У межах поширення платформених фацій у розрізі крейди виділяються відклади верхнього альбу, сеномату, турону, сенону.

Верхньоальбські відклади відслонюються у різних місцях на схилах долини Дністра та його приток. У їх складі знизу вверх виділяються:

а) кварцево-глауконітові піски і місцями слабо зцементовані пісковики. Потужність 2м;

б) моховатко-голкошкірові,

Похожие работы