- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Дьорфлера.
У повоєнний період центром вивчення флори Прикарпаття стала кафедра ботаніки Чернівецького державного університету ім.. Федьковича, співробітники якої, зокрема, І.В. Артемчик, З.Н. Горохова, А.І. Погребняк, В.І. Стефаник, зібрали багато матеріалів у Чернівецькій і в частині Івано-Франківської областях. Але критично проаналізовані і частково опубліковані вони лише в 1992р. У цій праці є багато історичних недоліків, на які звернено увагу в окремій публікації. Але згодом висвітлені в ній матеріали мають велике значення для пізнання флоронаселення регіонів, частини яких знаходимо в межах Чернівецької області.
З поміж ботанічних праць повоєнного періоду переважають праці фітоценотичного напряму. З них варто відзначити монографію З.Н. Горохової і Т.Н. Солодкової в якій наведено список 640 видів господарсько-корисних рослин лісів Чернівецької області з вказівками їх рясності й розповсюдження в прийнятих в роботі ботаніко-географічних районах з поміж яких виділене й Прикарпаття.
Відомості про місцезнаходження окремих видів знаходимо також в каталогах музейних фондів (1976-1980), який видає Львівський державний природознавчий музей ман України, у довідковому посібнику «Хорологія флори України» (1986), у монографії «Злаки України» та деяких інших публікацій.
Найповніші зведення про флоронаселення окремих ботаніко-географічних районів Українських Карпат у тому числі і Прикарпаття є «Визначник рослин Українських Карпат» (1977). Проте підготовлено його в основному на базі «Флори УРСР», «Визначника рослин України» (1965) та матеріалів, які зберігалися у фондах Гербарію Інституту ботаніки НАН України. Геологічна будова.
Територія Івано-Франківської області входить до складу двох великих геоструктур них одиниць: Карпатської геосинклінальної області і південно- західної окраїни Руської платформи.
У межах геосинклінальної області виділяються дві основні одиниці: Карпатська складчаста область і Передкарпвтський крайовий прогин. Карпатську складчасту область від південно-західної окраїни Руської платформи відділяє область інтенсивного неогенового прогинання – Перед карпатський крайовий прогин – заповнений потужною товщею міоценових. За характером геологічної будови прогин ділиться на дві зони:
а) зовнішню, яка утворилася на палеозойських і мезозойських відкладах Волино-Подільського закінчення Руської платформи та стародавніх складчастих структурах, що облямовують її з південного заходу;
в) внутрішню, яка утворюється на складчастій, флішевій основі.
На території південно-західної окраїни Руської платформи найбільш древні утворення представлені кристалічними породами [1]. Стратиграфія.
На території Івано-Франківщини на поверхні відслонюються різні за своїм віком породи: поясозойські, мезозойські, поясогенові, неогенові і четвертинні.
Найбільш древні поясозойські утворення мають дуже мале територіальне поширення, і їх виходи на поверхню відомі тільки в Чивчинських горах [1].
Домезозойські утворення Чивчин. Виявлені вони потужним комплексом метаморфічних порід, у розрізі яких виділяються дві самостійні структурно-фаціальні зони: південна і північна. Перша в основному збудована породами білопотіцької, бутинської і діловецької світ. Друга охоплює райони
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Різноманітність природи України Гори Українські Карпати та Кримські гори Організація уроків н |
Предмет/Тип: Авиация и космонавтика (Реферат) |
Тема: Гори, гори ясно |
Предмет/Тип: Русский язык культура речи (Сочинение) |
Тема: Гори |
Предмет/Тип: География, экономическая география (Реферат) |
Тема: Кримські гори |
Предмет/Тип: География, экономическая география (Реферат) |
Тема: Атлаські гори |
Предмет/Тип: География, экономическая география (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы