Читать курсовая по биологии: "Лісова фауна заповідника “Горгани” (Українські Карпати)" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Значного поширення мають скритопідзолисті буроземи. Багато менше поширені бурі типові ґрунти. Ще менше поширені бурі вищелочені ґрунти, які відмінні від попередніх більше кислою реакцією ґрунтового розчину. Дуже мало поширені підзолисто-бурі ґрунти.

В межах Надвірнянського району є території з рівним гірським рельєфом.

Рівнини знаходяться в північно-східній частині району. Кони займають менше, як 1/3 його площі. Решту займають гори Карпати. Межа гір прослідковується вздовж лінії Гвізд – Надвірна – Добротвір.

Територія району в загальному плані знижується з південного заходу на північний схід. Найменші абсолютні висоти над рівнем моря (298 м) приурочені до заплави р. Бистриці Надвірнянської на межі з Тисменицьким районом. Рівнини горбисті, густо порізані долинами рік, з абсолютними висотами на північному сході 300 – 400 м, у передгір’ї – 400 – 500 м.

Найвища точка Надвірнянщини – на межі із Закарпаттям (на східному схилі гори Говерла, яка розташована у Чорногірському масиві). На жаль, найвища точка цієї української красуні розташована в Закарпатській області (її висота 2061 м).

Дана територія входить до складу Полонинсько-Чорногірської, Вододільно-Верховинської, Зовнішньо-Карпатської і Передкарпатської геоморфологічних областей.

Полонинсько-Чорногірська область – це район альпійського середньогірського рельєфу гірських масивів Свидівця і Чорногори.

Вододільно-Верховинська область включає Ворохта-Путильське давньотерасове низькогір’я.

Зовнішньо-Карпатська область – це район середньовисотних Скидових Горган з кам’яними розсипами і з глибокими поперечними долинами.

Спокійна тектоніка Карпатського крайового прогину зумовлює рівнинний хвилястий рельєф Передкарпатської височини, для якої характерний дуже розчленований грядово-горбистий рельєф, зумовлений поперечними тектонічними порушеннями.

На території району зустрічаються різні типи рельєфу.

Північно-східна частина району межує з Івано-Франківською улоговиною, яка розділяє Передкарпаття на північно-західну і південно-східну частини. Надвірнянщина розміщена в південно-східній частині Передкарпаття у межах Бистрицько-Прутської ступінчастої (терасованої) розчленованої денудаційно-акумулятивної височини, Надвірнянського та Слободи-Рунгурського низькогір’їв.

На лівобережжі Пруту добре виражені заплави та перша надзаплавна акумулятивна тераса. Висота запливи 0,9-1,3 м, ширина її на окремих ділянках перевищує 100 м.

Акумулятивна семиметрова і ерозійно-акумулятивна дев’ятнадцятиметрова тераси, які лежать вище, зустрічаються окремими фрагментами, займаючи при цьому незначну площу.

На ділянці поміж долиною річки Любіжні та шосейною дорогою Делятин – Лойова широку смугу (до 600 м) займає четверта надзаплавна тераса. Висота її біля 40 – 45 м. Порівняно пологим уступом тераса переходить в більш високу 70-75-метрову п’яту надзаплавну терасу. Поверхня і уступ цієї

Похожие работы