Читать курсовая по биологии: "Лікарські рослини долини річки Бистриці Надвірнянської в середній течії" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

В межах Передкарпатського крайового прогину виділяють дві структурні зони: Внутрішня і Зовнішня.

На Бистрицькому межиріччі трапляються 5-6 м галечників зі світло-сірого пісковика з домішкою кременів, яшм і кварцитів. Алювії є майже на всіх межиріччях, зокрема 160-метрова тераса річки Бистриці Надвірнянської. Алювій складений з двох шарів. Нижня частина розрізу виявлена валунно-галечними утвореннями, верхня - супіщано-суглиниста. Суглинки, що перекривають галечники, темно-сірі, буруваті, з лінзами піску, подекуди гравію, дуже тріщинуваті, вивітрілі. Їх потужність невелика - 5-7 м, рідко більше.

У Передкарпатті найбільше розвинуті делювіальні відклади на межиріччях майже всіх річок поблизу гір. Відклади складені жовтими, жовтувато-сірими, жовтувато-бурими і палевими суглинками з незначною домішкою піщаного та глинистого матеріалу. Елювіальні утворення дуже поширені. За літологічним складом виділяються такі відміни елювію: брилово-щебнистий, щебнисто-глинистий і глинистий. 3.3. Геоморфологія. Ускладнений долинно-балковими формами флювіально-акумулятивний рельєф дуже поширений у Передкарпатті. Річка Бистриця Надвірнянська винесла з Карпат величезну кількість уламкового матеріалу.

Поблизу Карпат відкладався найбільш грубоуламковий, але все ж таки обкатаний матеріал, який утворив алювіальні та флювіогляціальні товщі валунко-галечників та гравійно-суглинистих відкладів, що перекрили грубою (20-40) поволокою більшість площі Передкарпаття. Внасліідок тектонічних рухів та кліматичних змін на річках Передкарпаття утворилося 7 терас.

Сьома, шоста - тераси, що утворені алювіальними та флювіогляціальними відкладами карпатських річок мають спільні риси: а) їх покривний характер, поширення на вищих поверхнях сучасних вододілів, що свідчить про їх велику водність порівняно з сучасними ріками; б) наявність потужних галечників в основі терасових покривів, які перекриті з поверхні плащем безлесових суглинків; в) забарвлення галечників сполуками заліза; г) наявність у галечниках добре обкатаних кременистих порід: яшм жовтого і рожевого кольорів.

Цими рисами акумулятивні річкові відклади суттєво відрізняються від молодших і менш потужних відкладів, і простягаються вузькими смугами вздовж річок, утворюючи схили їх долин. Отже, молодші відклади мають характер не покривів, а терас, які теж складені галечниками з карпатських і подільських порід і перекриті суглинками, часто лесовидними. Такими молодшими терасами є п'ята, четверта, третя, друга, перша і заплава..

П'ятя та четверта тераси в долині трапляються невеликими фрагментами. Третя - добре виявлена : вона широка ( досягає кількохкіілометрів), утворюючиулоговину-Бистрицьку. За складомвонасправжня акумулятивна,утворенатовщею ( 15-20 м ) галечників, перекритих нелесовими суглинками. Друга тераса має набагатоменшу ширину; висота 6-8 м. Потужність алювію невелика ( 4-6 м ), отже, вона цокольна.

Першу терасу можна назвати частково високою заплавою, тому що під час паводків її затоплює. Вона є досить широка.

Заплавні відклади ( алювіальні ) залягають на цоколі з корінних порід, в який врізаються русла річок, але в

Похожие работы