Читать курсовая по биологии: "Лікарські рослини долини річки Бистриці Надвірнянської в середній течії" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Також застосовувався метод пробних ділянок. В найбільшрепрезента- тивних місцях закладали пробні ділянки певної площі і здійснювали опис, згідно плану (детально вивчається видовий склад, щільність видів рослин). В даному випадку були використані ділянки площею 4 м2 ,25 м2 .

Гербарний матеріал визначається за "Визначником вищих рослин України. " [ № 36 ] і " Визкачником рослин УКраїнських Карпат" [ № 25 ]. Розміщення виду визначалось за В.Василевичем і " Основи фітоценології" [ № 17 ]. Первинний матеріал, зібраний під час маршрутного методу беремо і проводимо його систематичний аналіз (за Заверухою, К.А.Калиновським). РОЗДІЛ 2. Огляд літератури. А) Дослідження флори Передкарпаття та Карпат першими розпочали німецький вчений Herbich F.(1866р.) та польський вчений Zapalowicz H.(1908). В їх працях охарактеризовано карпатську рослинність, географію рослин Галичини в цілому.

Б) Під час 2 Світової війни дослідження припинилися. Війна зробила свій внесок, знищуючи багато рідкісних угруповань рослин, змінюючи загальний стан флори.

В) Другий етап досліджень західноукраїнської рослинності починається в післявоєнний період. Вчені серйозно займаються, дослідною роботою, вивчають окремі асоціації рослинних угруповангь. Проводяться дослідження рідкісних, ендемічних та реліктових видів Карпатського краю. Вивчаються також взаємовідносини рослин всередині популяцій. Стан лук охарактеризовано в наукових статтях (Куковиця Г.С., Мовчан Я.І., Соломаха В.А., Желяг-Сосонко Ю.Р., 1992). Тим не менше рослинність даної території потребує детальнішого дослідження та вивчення.

Г) Цю роботу продовжував наш український дослідник Желяг-Сосонко "Лучна рослинність долини верхнього Дністра" (1936р.).Великий вклад зробив Афанасьєв Д.Я. своєю працею "Рослинність УРСР.Природні луки" (1968р.). Пізніше вийшло ще кілька праць: Желях- Сосонко Ю.Р., Куковиця Г.С. "Геоботанічне районування рівнинної частини заходу України" (1971р.). Желяг-Сосонко Ю.Р. та Андрієнко Т.Л. випустили в світ працю " Охорона лук" (1978р.). Великий внесок в дослідження даної території зробили Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Солодкова Т.І ., Жижин М.П., Заєць З.С., Тасенкевич Л.О. " Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій" (1980р.). РОЗДІЛ 3. Фізико-геграфічна характеристика території дослідження. 3.1. Географічне положення. Територія дослідження знаходиться в Івано-Франківській області, Надвірнянському районі, селі Тисменичани (північно-західна частина). Це середня передкарпатська частина області між Дністром і Карпатами - височина досить складної орографічної будови. Західна частина ццього передгір'я зрошується ріками: Бистриця, Свіча, Лімниця з притоками. Ці ріки поділяють передгір'я на низку паралельних височин і улоговин, утворених давніми і молодими терасами цих річок. Село знаходиться в Бистрицькій улоговині, на рівні 350м над рівнем моря. 3.2. Геологічна будова. Територія Івано-Франківської області входить до складу двох великих геоструктурних одиниць: Карпатської геоксинклінальної області і південно-західної окраїни Руської платформи.

У геологічній будові Карпатської складчастої області беруть участь інтенсивно

Похожие работы