- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Інваріантні підпростори. Власні вектори і власні значення лінійного оператора Як ми вже знаємо один і той же лінійний оператор в різних базисах задається різними матрицями. Виникає питання: чи не можна знайти такий базис векторного простору, в якому матриця лінійного оператора має найпростіший вигляд. Таким виглядом буде діагональний вигляд. До вияснення цього питання ми і приступаємо.
1. Інваріантні підпростори.
Нехай U підпростір векторного простору Vn, а φ – лінійний оператор, заданий на просторі Vn.
Означення. Підпростір U векторного простору Vn називається інваріантним відносно лінійного оператора φ, якщо образ φ кожного вектораіз U належить цьому підпростору U, тобто . Приклади.
1. Розглянемо звичайний тривимірний простір V3 і нехай φ – поворот навколо осі OZ. Інваріантними підпросторами будуть, наприклад, площина XOY і сама вісь OZ.
2. Розглянемо знову векторний простір V3 і лінійний оператор φ, який полягає в ортогональному проектуванні векторного простору V3 на площину XOY. Інваріантними підпросторами будуть: площина XOY, сама вісь OZ, всі площини, які проходять через вісь OZ і всі прямі площини XOY, які проходять через початок координат.
3. В будь-якому векторному просторі кожен підпростір інваріантний відносно тотожного і нульового оператора.
4. В будь-якому векторному просторі сам простір і його підпростір, який складається тільки з нульового вектора, інваріантні відносно будь-якого лінійного оператора.
Доведемо, що перетин і сума підпросторів, інваріантних відносно лінійного оператора φ, інваріантні відносно цього оператора φ.
Нехай підпростори U1 і U2 – інваріантні відносно лінійного оператора , і нехай . Тодіі , а значитьі , тобто . Отже, - інваріантний підпростір відносно оператора .
Нехай , деі . Тодіі , .Отже,– інваріантний підпростір відносно оператора .
Особливу роль відіграють одновимірні інваріантні підпростори.
2. Власні вектори і власні значення.
Означення. Власним вектором лінійного оператора φ називається ненульовий вектор , для якого виконується рівність , де– деяке число, яке називається власним значенням лінійного оператора, якому відповідає власний вектор .
Властивості власних векторів.
Якщо– власний вектор лінійного оператораз власним значенням , то векторпри будь-якомутакож є власним вектором з тим самим власним значенням .Якщо , ,…, – власні вектори лінійного оператора , які належать до того самого власного значення , то будь-яка їхлінійна комбінація також буде власним вектором цього оператора з тим самим власним значенням .Теорема. Власні вектори, які відповідають різним власним значенням, лінійно незалежні.
Доведення. Нехай , ,…, – власні вектори лінійного оператора , які відповідають різним власним значенням , відповідно, тобто . Доводимо теорему методом математичної індукції за кількістю векторів.
Длятеорема справедлива, боза означенням, ітоді і тільки тоді, коли .
Нехай теорема справедлива при , тобто - лінійно незалежні. Припустимо, що (1) і доведемо, що рівність (1) виконується тоді і тільки тоді, коли всі .
Подіємо на рівність (1) лінійним оператором : використавши лінійність оператора , одержимо звідси . (2) Віднімемо від рівності (2) рівність (1), помножену на . Одержимо . (3)
За
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Аналітична геометрія. Вектори |
Предмет/Тип: Математика (Реферат) |
Тема: Вектори у просторі. Дії над векторами |
Предмет/Тип: Математика (Курсовая работа (т)) |
Тема: Вектори, лінійні операції над ними |
Предмет/Тип: Математика (Курсовая работа (т)) |
Тема: Вектори та матриці в системі DERIVE |
Предмет/Тип: Математика (Реферат) |
Тема: Вектори у просторі. Дії над векторами |
Предмет/Тип: Математика (Реферат) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы