Читать статья по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Санкції Європейської економічної спільноти проти Аргентини в ході Фолклендської війни 1982 року" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

проаналізувати причини, що призвели до успішного лобіювання Великою Британією введення санкцій у складних зовнішньополітичних обставинах.

Процес запровадження санкцій проти Аргентини країнами ЄЕС, на нашу думку, може бути розділений на два етапи. На першому етапі держави - члени ЄЕС розглядали санкції в якості альтернативи військовим діям і були готові до введення обмежень щодо торгівлі з Аргентиною, якщо таке рішення буде прийнято спільно з іншими країнами Європейського економічної спільноти. На другому етапі, після початку військових дій в Південній Атлантиці, члени ЄЕС ухилялися від подовження санкцій. Це пояснюється розвіюванням ілюзій про можливість попередити військові дії за допомогою санкцій, підвищенням внутрішньополітичних ризиків та зростанням збитків, які санкції завдавали їх власним економікам. На цьому етапі між Великою Британією та іншими країнами ЄЕС відбувалися інтенсивні переговори щодо продовження санкцій. Саме тому на специфіці та змісті кожного етапу слід зупинитися докладніше.

Вже 3 квітня 1982 р., через добу після висадки аргентинського десанту на Фолклендах, Велика Британія розірвала дипломатичні стосунки з Аргентиною та ввела проти неї економічні санкції. Ці санкції включали в себе замороження аргентинських активів у британських банках (близько 1.5 мільярда доларів), ембарго на продаж Аргентині зброї та заборону всього аргентинського імпорту. Після цього британські зусилля щодо отримання міжнародної підтримки були сконцентровані на європейських країнах.

Першочерговою метою Лондону стало блокування поставок зброї Аргентині, армія та військово-промисловий комплекс якої знаходилися в серйозній залежності від європейського імпорту [1, с.57]. Зокрема, Аргентина закупила у Франції 14 винищувачів-бомбардувальників «Супер Етандар» та 28 протикорабельних ракет «Екзосет AM 39», які довели свою високу ефективність під час Фолклендської війни: саме за допомоги цієї зброї аргентинцями було знищено британський корабель «Шеффілд». За сприяння західнонімецьких фахівців, на аргентинських верфях в Ріо-Сантьяго було закладено шість сучасних фрегатів (проект МЕКО 140). Головний корабель серії був спущений на воду в січні 1982 р., але до початку конфлікту добудувати його не встигли і в цьому питанні Аргентина залишалася залежною від допомоги ФРН. Австрія заключила контракт на поставку в Аргентину сучасних танків «Кірасир». Тому Велика Британія першочергово вимагала накласти ембарго на продаж зброї, на що Нідерланди і Західна Німеччина, а потім Бельгія та Франція, під активним дипломатичним тиском британців, погодилися протягом декількох днів.

Однією з найбільш вражаючих особливостей реакції ЄEC щодо конфлікту навколо Фолклендських островів є швидкість, з якою діяло зазвичай повільна в ухваленні принципових рішень Спільнота. Як зазначав один з чиновників ЄЕС: "Ми зробили за день те, що, як правило, займає рік [2, c.31]. Головною ж причиною подібного небачено швидкого реагування була, на наш погляд, активна роль британської дипломатії. До організації співпраці країн членів ЄЕС щодо санкцій була цілеспрямовано прикута постійна увага на найвищих рівнях британської влади. Прем'єр-міністр Маргарет Тетчер, міністр закордонних справ лорд Пітер Каррінгтон, а також британські посли в