- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Розробка теоретичних засад транскордонного співробітництва країнами Європейського союзу (1949-2009 рр.) H. C. Самойленко Головною закономірністю сучасного світового розвитку є процес глобалізації, що впливає на економічну, соціальну й культурну сфери життя суспільства та веде до демократизації світового розвитку, зростання загальної взаємозалежності країн і союзів країн за умов розширення світових горизонтів. Все більш вагомим компонентом міждержавного спілкування стають міжнародні та зовнішньоекономічні зв’язки. Складається новий напрям міжнародного співробітництва - прикордонний, який, за складністю проблем і важливістю завдань, співвідноситься з міждержавними стосунками.
Практика прикордонного співробітництва як складова частина інтеграційних процесів у Західній Європі набуває найбільшого розвитку після Другої світової війни, коли лідери європейських держав, здійснюючи відбудову зруйнованого національного господарства, неодноразово демонстрували прагнення поєднати зусилля для спільного вирішення проблем прикордонних регіонів. Також у цей же час представники багатьох прикордонних регіонів почали зустрічатися для обговорення можливості ліквідації кордонних бар’єрів, покращення життєвого рівня населення, збереження стабільного миру, усунення непотрібних обмежень [1, 2; 2, 162].
Так, у 1949 р. між Італією та Австрією був підписаний двосторонній договір, метою якого було полегшити взаємну торгівлю продуктами й товарами місцевого виробництва між італійськими провінціями Аль- то й Адідже та австрійськими землями Тіроль і Фо- рарльберг [3, 157]. У 1950 р. на німецько-французькому кордоні, починаючи з культурних обмінів, створення інформаційних центрів і правничих консультацій, активізувалася співпраця в економічній сфері та розбудові комунікаційної інфраструктури [4, 53-54]. Невдовзі, 1952 р. підписано угоду між польським воєводством Зелена Гура й німецьким округом Франк- фурт-на-Одері про економічну співпрацю у вирішенні проблем водного господарства суміжних територій. У цьому ж році між тим же польським воєводством і німецьким округом Коттбус, а також між воєводством Щецин і німецькими округами Найбранденбург і Росток були укладені угоди про початок розвитку товарообмінних операцій [5]. У 1956 р. розроблений і перший комплексний план прикордонної співпраці між німецькими округами Дрезден, Коттбус, Франкфурт- на-Одері, Найбранденбург і Росток та польськими воєводствами - Врацлавським, Познанським, Зелено- гурським, а також Щецинським і Кашмінським [5].
Відомий швейцарський культуролог та ідеолог європейської інтеграції Д. де Ружмон у «Відкритому листі до європейців» (21 лютого 1970 р.) писав: «В Європі майбутнього, звільненій від тиранії політичних та адміністративних кордонів, встановлених для етнічних та економічних реалій, незабаром вималюються, організуються та утвердяться регіони. І оскільки вони будуть молодими та спритними, повними життя, відкритими для світу, вони зв’яжуться між собою стосунками обмінів... Вони прийдуть до об’єднання за подібністю та взаємодоповнюваністю, згідно з новими реаліями, що будуть їх формувати, незважаючи на старі кордони» [6, 229]. Ці слова були написані в період, коли, поряд зі звичним поняттям «прикордонне співробітництво», в політичному та науковому лексиконі Західної
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы