Читать статья по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Релігія як фактор впливу на сучасні міжнародні відносини" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

участь у націєтворенні, впливає на право, економіку, культуру. У дебати на релігійну тематику вступають державні та політичні діячі, законодавці, дипломати. Величезний резонанс в світі викликали такі події, як спалення Коранів на американській базі у Баґрамі; справа учасниць феміністичного гурту Pussy Riot та форми їх протесту у московському храмі Христа Спасителя; скандал, викликаний публікацією карикатур на ісламського пророка Мухаммеда та подальший напад на французький сатиричний щотижневик «Charlie Hebdo»; терористичні акти у Франції та Бельгії, відповідальність за які взяли на себе учасники терористичної організації Ісламська Держава. Звичайно, нині не тільки мусульманські лідери визначають, що немає розділення між релігією та політикою, але й, наприклад, колишній президент США Джордж Буш-молодщий, який у своїй інавгураційній промові проголосив США обраною Богом заради встановлення демократії й свободи по всьому світі [3, с. 155]

Релігійний склад населення світу, то за даними американської недержавної організації Pew Research Center, яка здійснює дослідження, суспільної думки та різноманітних світових тенденцій, в тому числі релігійних, станом на 2012 рік виглядає наступним чином: християни - 2,2 млрд. (31,5%), мусульмани - 1,6 млрд. (23,2%), індуїсти - 1 млрд. (15%), буддисти - 500 млн. (7,1%), іудаїзм - 14 млн. (0,2%), інші конфесії - 58 млн. (0,8%). Приблизно 400 млн. чоловік (5,9%) практикують різні традиційні релігії, а 1 млрд. (16,3%) не ототожнюють себе з жодною релігією, це атеїсти, агностики та ті, хто не ідентифікує себе з жодною релігією, що була представлена в опитуванні [2].

Не залежно від глобалізаційних процесів, що відбуваються в сучасному світі, урізноманітнення релігійної карти світу та певне злиття релігій, деякі країни все одно зберігають власну однорідність релігійної приналежності громадян. Наприклад, мусульмани складають приблизно 98% населення Тунісу, Сомалі, Марокко, Афганістану; приблизно стільки ж християн проживає в Парагваї, Еквадорі, на Мальті й у Польщі; буддистами є 3/4 населення Таїланду, Бутану й Камбоджі, а в багатьох країнах світу є свої власні національні релігії, як, наприклад, в Індії - індуїзм, в Ізраїлі - іудаїзм, а в Японії - синтоїзм [2]. Крім того, в деяких країнах світу певна релігія визнається офіційною на рівні держави та її особливий статус закріплюється в конституції та інших нормативно-правових актах. Наприклад, католицьке віросповідання християнства є державною релігією в Аргентині, Домініканській Республіці, Польщі, Монако, Ліхтенштейні, Сан-Марино та ін. Православне християнство як офіційна державна релігія визнається в Греції. Іслам є державною релігією більшості країн Сходу. Буддизм закріплений у якості державної релігії основними законами Бутану, Лаосу, Камбоджі та Таїланду. Також не варто забувати, що в світі є декілька теократичних держав, де політична влада належить духовенству або главіцеркви, наприклад, Ватикан, Іран, Саудівська Аравія. Крім того, особливим випадком є Ізраїль, де іудаїзм не є державною релігією, але релігія фактично не відділена від держави. Релігійні органи та організації підтримуються Міністерством у справах релігії, в деяких галузях діє виключно релігійне право, а в шабат (свято суботи) у багатьох містах не працює громадський транспорт, державні та банківські установи.

Однією з важливих