Читать статья по эктеории: "Цивілізаційна парадигма дослідження ґенези господарської системи: методологічний аспект" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

нормальний перебіг науки, настає стан кризи (наукова революція), що приводить до зламу старої і створення нової наукової теорії - парадигми. Кожен етап (класична, некласична та постнекласична наука) еволюції науки характеризується особливим станом наукової діяльності, спрямованої на постійне зростання об’єктивно-істинного знання і має свою парадигму, свою картину світу, свої фундаментальні ідеї (табл. 1). Таблиця 1 Характеристика етапів еволюції науки

Етапеволюції науки

Характерніриси, особливості,ідеї

Класичнанаука

Механіка,картина світубудуєтьсяна принципіжорсткоголапласівськогодетермінізму,їй відповідаєобраз світобудовияк годинниковогомеханізму

Некласичнанаука

Парадигмавідносності,дискретності,вірогідностіта додатковості

Постнекласичнанаука

Парадигмастановленняі самоорганізації,у центрі -невизначеність,нелінійність,багатоваріантністьі плюралізм.Людина - невід’ємначастина тієїреальності,що пізнається.Все більшогозначення набуваємислення, щопередбачаєбагатоваріантністьшляхів еволюціїта нелінійноїдинаміки складнихгосподарськихсистем

Джерело: складено автором За Т. Куном розвиток науки відбувається стрибками. Так, остання наукова революція кінця ХХ - початку ХХІ ст. - це відкриття в мікро- і мегасвіті, початок глобальної перебудови всіх знань про Всесвіт. Наука звертається до таких об’єктів дослідження, як складні господарські системи суспільства в їх історичному розвитку.

Слід визнати, що неокласична економічна теорія зробила вагомий внесок у розуміння фундаментальних питань економічної науки. Серед її досягнень слід зазначити: включення суспільної свідомості до наукового аналізу господарської сфери, акцентування уваги на провідній ролі економічних індивідів, які діють раціонально (розумно); залучення до наукового пізнання споживної вартості товару та оцінка його не лише на основі витрат праці, а й корисності; розкриття ролі приватної власності, що представлена поняттям обмеженості ресурсів, необхідних для досягнення цілей індивідів; привернута увага до споживання як невід’ємної частини виробництва, які лише в єдності утворюють господарську систему. Саме у такий спосіб було подолано фетишизацію первинності виробництва та вторинності споживання.

На думку П. Фейєрабенда [8; 9, с. 142], неможливо створити одну належну емпіричну методологію, рівноцінними є всі методологічні стратегії, правомірним є прийняття будь-якої теоретичної концепції (він відстоював позицію теоретичного і методичного плюралізму, вважав, що існує безліч рівноправних типів знання і методологій, які сприяють розвитку знання і людини). Як відомо, найпродуктивнішими періодами в розвитку науки є періоди створення і боротьби альтернатив: розвиток пізнання здійснюється завдяки критиці несумісних теорій за наявності фактів. Доречним є використання принципу «пролефірацій» [10] (розмноження) теорій: створення альтернативних теорій (парадигм) щодо наявних (відповідного конкретно-історичного періоду), навіть якщо останні підтверджені та мають загальне визнання.

Альтернативи захищають науку від догматизму і застою, а принцип методологічного плюралізму [11, с. 32] вказує на те, що можна створювати


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы