Читать статья по эктеории: "Цивілізаційна парадигма дослідження ґенези господарської системи: методологічний аспект" Страница 2

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

проблеми. Важливою передумовою розв’язання даних засад у дослідженні є застосування сучасних наукових підходів, використання принципів цивілізаційної парадигми суспільствознавства, що дають змогу обґрунтувати нове бачення наукового об’єкта, предмета і методів пізнання економічних процесів. Без створення сучасної методологічної матриці наукових досліджень економічних систем, яка органічно поєднує сучасні наукові підходи, науковий об’єкт, предмет, методи дослідження та цивілізаційну парадигму, не варто сподіватися на успішне подолання обмеженості економічних знань, вирішення інших актуальних завдань, які стоять перед економічною наукою, у тому числі і рекомендацій не тільки для теорії, але й для практики господарювання.

Мета статті полягає у комплексному, системному відображенні питань становлення та еволюції господарської системи крізь призму економічних теорій та наукових шкіл для аналізу сучасної ринкової системи, виконаному з позицій цивілізаційної парадигми суспільного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Центральне місце в розгляді питання належить розкриттю причин та суті змін, які відбулися в науковому дослідженні господарської системи суспільства. Відправним моментом слід уважати з’ясування окремих революційних змін у методології сучасної економічної науки та переходу від класичних принципів наукового аналізу природи та суспільства, що були обґрунтовані Р. Декартом [1, с. 250], І. Ньютоном [2], К. Марксом [3] та іншими вченими, до принципів системно-синергетичних досліджень.

Історичний розвиток економічної науки (а саме економічної теорії) відбувається через певні концепції, напрями, школи (так звані організаційні форми) або, за визначенням Т. Куна [4; 5] та І. Лакатоса [6, с. 128], наукові революції та зміну наукової парадигми дослідження.

Парадигма зумовлює проблематику, методологію, категоріальний апарат і кінцевий результат, еволюціонує за рахунок деталізації проблем та володіє двома властивостями: прийнята науковим співтовариством як основа для подальшої роботи і містить змінні питання (тобто відкриває простір для дослідників). Тобто парадигма - це термін, що означає визнане усіма наукове досягнення, яке впродовж певного часу дає науковому співтовариству модель постановки проблем та їх вирішення. Виникає необхідність у розробленні нових теорій і підходів, що увібрали б у себе всі передові методологічні досягнення наукових знань і адекватно відображали б сутність сучасних процесів. «Дисциплінарна матриця» (парадигма), на думку Т. Куна, включає до свого складу чотири типи найбільш важливих компонентів: символічні узагальнення, концептуальні моделі (загальні твердження), ціннісні установки (що проявляють себе під час вибору напрямів досліджень, оцінки отриманих результатів і стану науки в цілому) і зразки рішень конкретних проблем та завдань. Коли накопичуються проблеми, які неможливо вирішити в рамках старої парадигми, настають криза і наукова революція - процес зміни парадигми. Парадигма Т. Куна - приблизно те ж саме, що й тверде ядро І. Лакатоса [7, с. 54].

На одному з етапів розвитку «нормальної науки» неодмінно виникає невідповідність спостережень і прогнозів парадигми, виникають аномалії. Коли таких аномалій накопичується досить багато, припиняється


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы