Читать статья по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Правові засади становлення Світової організації торгівлі" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

на рівні урядів, основна їх мета полягає у сприянні виробникам товарів і послуг компаніями, що займаються експортно-імпортними операціями [3, с. 329].

Світова організація торгівлі, що була утворена в ході подальшого розвитку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, нині об’єднує 162 країни світу (до числа яких входить й Україна), частка яких у світової торгівлі складає близько 95%, що забезпечує безперешкодну, стрімку міжнародну торгівлю, не допускаючи зловживань і негативних наслідків, визначає основні рамкові умови ведення торговельних операцій на світових ринках, займається регулюванням міжнародних правил при здійсненні торгових відносин між країнами, забезпечуючи умови для проведення переговорів, направлених на глобальну лібералізацію торгівлі. У численних ситуаціях це означає усунення бар’єрів, що перешкоджають торгівлі. Це також вказує на те, що підприємці, підприємства, організації повинні бути ознайомлені з правилами, нормами міжнародної торгівлі. Інакше кажучи, дані правила та норми повинні бути чіткими, зрозумілими, а їх реалізація, застосування - послідовним.

СОТ - єдина міжнародна організація глобального характеру, що регулює питання торгівлі між країнами світу. Така організація забезпечує інституційну й правову базу торговельної системи. Отже, після тривалого періоду становлення торговельних відносин торгівля набула якісно нової системи правового регулювання [5, с. 625].

На думку Крилова Н.В. основним завданням СОТ є сприяння безперешкодній міжнародній торгівлі, не допускаючи зловживань і негативних наслідків. У багатьох випадках це означає усунення бар’єрів, що перешкоджають торгівлі. Це також означає, що окремі підприємці, підприємства, відомчі організації повинні бути добре ознайомлені з нормами міжнародної торгівлі й впевнені в тому, що ці норми не зміняться різко й без попередження. Отже, правила й норми повинні бути зрозумілими, а їх застосування - послідовним» [3, с. 329].

СОТ є класичною міжнародною організацією з деякими особливостями. Структура СОТ підтверджує її класичний характер. Очолює СОТ Конференція міністрів - непостійний орган (із сесіями кожних два роки), що складається із представників усіх держав-членів СОТ і наділений повноваженнями прийняти рішення. Генеральна рада також складається із представників усіх держав-членів, але має постійний статус. Генеральна рада здійснює функції Конференції міністрів у перервах між її сесіями. Крім того, під керівництвом Генеральної ради знаходиться ще кілька різних Рад, уповноважених спостерігати за дією багатосторонніх угод. І, нарешті, Секретаріат, очолюваний Генеральним директором і уповноважений вирішувати адміністративні питання. Класичний інституціональний характер СОТ підтверджується також процедурою приєднання до Угоди, що здійснюється за погодженням сторін, а також процедурою виходу, де передбачена повна воля. Класичні риси СОТ виявляються й у процесі її функціонування. Так, рішення у СОТ приймаються на основі принципу звичайної більшості (за винятком деяких питань) з постійним прагненням до консенсусу [2, с. 343].

Необхідно звернути увагу на те, що Світова організація має спеціальний статус ООН і є організаційно-правовою основою системи міжнародної торгівлі.

На думку Плотнікова О.В., метою організації є: