Читать статья по эктеории: "Роль людського фактору в інтелектуалізації потенціалу підприємств" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Різним аспектам інтелектуалізації' суспільства і соціуму, економіки і праці, освіти і науки, менеджменту, виробництва присвячені праці вітчизняних дослідників М. Ажажа, В. Базилевич, Б. Бутнік- Сіверського, В. Геєць, С. Вовканич, Н. Гавкалової, О. Грішнова, М. Долішного, О. Другова, О. Кендю- хова, В. Петренка, Ж. Поплавської, А. Чухно, Н.Ушенко та ін. [1- 8, 9-12, 13,14] та ін.

З аналізу наукових джерел, вченими приділяється значна увага визначенню проблем розвитку інтелектуального потенціалу в Україні, систематизації чинників його формування і перспектив ефективного використання.

Так, авторами Лазарєвою Є.В., Світличною В.Л. розглянуто основні фази циклу процесу інтелектуалізації та запропоновано методичний підхід до оцінки кадрового потенціалу промислового підприємства у контексті інтелектуалізації праці, процес інтелектуалізації праці визначено як процес використання і формування інтелектуально значимих можливостей і здібностей кадрового складу, що висуває на перший план інтелектуальні витрати по виробництву знань та інформації, що призводить у результаті до зміни функціональної структури праці [15, а 82]; запропонована інтегральна оцінка інтелектуалізації кадрового потенціалу промислового підприємства на основі відбору критеріїв його оцінки та визначення міри впливу кожного з критеріїв на інтелектуалізацію підприємства у цілому за експертним методом шляхом анкетування досвідчених експертів у даній галузі [там же, 15, а 85].

За ступенем відхилення середньої інтегральної оцінки за декілька років від заданого середньозваженого діапазону можна судити про динаміку інтелектуального рівня кадрового потенціалу для конкретного підприємства або галузі промисловості.

Методика Світового банку дозволяє визначати позиціонування країни за індексом економіки знань (The Knowledge Economy Index - KEI), під чим розуміється комплексний показник, що характеризує рівень розвитку економіки, засновану на знаннях, в країнах і регіонах світу. При цьому індекс економіки знань вважається як середнє значення чотирьох індексів:

- економічного та інституційного режиму;

- освіти;

- інновацій;

- інформаційних технологій і комунікацій.

За даними звіту Світового банку у 2012 р., за результатами дослідження 146 країн і територій, Україна має рейтинг 56, з індексом економіки знань (KEI) 5,73, індексом знань (KI) - 6,33. Рейтинг України знизився у порівнянні із дослідженнями Світового банку у 2008 року, де країна посідала 52 місце і мала кращі показники за всіма з чотирьох індексів [16].

Для подолання негативної динаміки зниження позиціонування нашої країни за індексом КЕІ в 2015 році в рамках партнерства Світовий банк - Україна започатковано ряд ініціатив за напрямками освіти і професійної підготовка кадрів, що визначені як загальновизнані провідні чинники економічного розвитку.

З огляду програм в Україні в партнерстві зі Світовим банком відзначається, що професійні навички відіграють центральну роль у поліпшенні результатів роботи й підвищенні продуктивності праці та економічного зростання. Проте освіта й професійна підготовка не завжди можуть давати необхідні професійні вміння для того, щоб мати успіх на ринку праці. Наприклад, 20% українських компаній вважають недостатні професійні

Похожие работы