Читать статья по эктеории: "Теоретичні засади еволюції механізму державного регулювання аграрного ринку" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

забезпечуючи позитивний торговельний баланс [9; 10, с. 338-346; 11, с. 42-50; 13, с. 6-11; 14]. Антитезою меркантилізму у XVII ст. постала науково обґрунтована концепція «природного порядку» К. Франсуа, відповідно до якої багатство суспільства створюється у сфері виробництва, за якого приватний інтерес не може бути відокремленим від суспільного. Розвиток держави, на його думку, можливий лише за умови планування принципу економічної свободи, вільного ціноутворення, конкуренції та підприємництва за збереження абсолютизму у державному управлінні. Англійський економіст А. Сміт, позитивно сприйнявши ідеї концепції «природного порядку», у 1776 році свої міркування оптимізації функціонування ринкової економіки виклав у праці «Дослідження про природу і причини багатства народів». Основою його дослідження стало обґрунтування необхідності обмеження втручання держави в економіку, оскільки особистий інтерес та конкурентна боротьба природно поєднують досягнення власної вигоди з реалізацією суспільних інтересів. На переконання А. Сміта, завдяки цьому механізму економіка управляється «невидимою рукою», яка спрямовує її розвиток на виробництво якісних і потрібних у певній кількості товарів. Державні функції, на його думку, повинні бути обмежені національною обороною, організацією суспільно необхідних громадських робіт та охороною прав власності [13, с. 6-11].

Аналіз дає можливість встановити, що найбільший вплив на розвиток державного регулювання економіки мали ідеї наукового соціалізму К. Маркса та Ф. Енгельса, які вони визначили у положенні наукового комунізму Маніфестом Комуністичної партії (1848 рік). В основу їх парадигми було покладено провідну роль держави в контролі над засобами виробництва та його результатами. Крім того, проголошувалося повне знищення приватної власності шляхом революційних перетворень і заміни капіталістичного ладу соціалістичним. Марксистські ідеї були втілені у практику державної регуляторної політики ліквідацією інституції приватної власності і конкуренції, заміщенням механізму ринкового саморегулювання «видимою рукою» адміністративно-командного управління держави на основі централізованого плану.

Дослідженнями встановлено, що головною метою марксизму було «відкриття економічного закону руху сучасного суспільства», що було відображено в рукописі К. Маркса «Капітал» [7]. Автор доводить існування в докапіталістичну добу товарного виробництва і торгівлі, які обслуговувались за допомогою грошей. Це історично зумовлювало виникнення капіталу, який розглядається об’єктом власності та основою рушійної сили економічного розвитку. Центральною проблемою першого тому «Капіталу» виступає процес виробництва доданої вартості як основного індикатора відносин між капіталом і працею. Додана вартість - це створена робітниками вартість у додатковий робочий час понад вартості робочої сили, що безкоштовно привласнюється капіталістом. Основою капіталу при цьому постає товар, що, на думку автора, ілюструє суперечності та вади виробництва. На думку К. Маркса, політична економія має «товарну природу», що притаманна виключно матеріальній сфері, що є солідарним із переконаннями А. Сміта та Д. Рікардо. Проте історичний досвід показав, що марксизм зазнав краху як теорія і практика через негативні наслідки


Интересная статья: Основы написания курсовой работы