- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
землекористування, сучасні умови діяльності сільськогосподарських підприємств в Україні вказують на необхідність окремого дослідження можливості поєднання прибуткового та екологічно орієнтованого виробництва продукції рослинництва, наприклад, за рахунок вирощування овоче-баштанних культур.
Мета статті. Завданням даної наукової статті є визначення оцінки ефективності землекористування при вирощуванні продукції овочівництва і розрахунок беззбиткового рівня виробництва при розширеному відтворенні за оптимістичного та песимістичного сценаріїв.
Виклад основного матеріалу. Перш за все, слід відмітити екологічну важливість вирощування овоче-баштанних культур для ґрунтового покриву земельних угідь. Овочеві й баштанні культури формують продуктивні органи в ґрунті, тому для інтенсивного росту й утворення якісної товарної продукції необхідні глибока оранка і розпушування ґрунтів. Під час обробітку загортаються рослинні рештки попередників і органічні добрива, знищуються бур’яни, шкідники і збудники хвороб, створюються сприятливі умови для мікробіологічних процесів у ґрунті [6, с. 263].
По-друге, виробництво овочів та баштанних культур є важливим економічним сегментом в аграрному секторі України і, водночас, елементом продовольчої безпеки країни. Овоче-ба- штанні культури - це 17,6% валової продукції сільського господарства Дніпропетровської області. Рівень рентабельності овочевої продукції у 2014 р. становив 11,9%. Реалізація овочів сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення становила 119,4 тис. т, відповідно по 78,8 тис. т і 40,6 тис. т [12].
Аналізуючи дані Головного управління статистики у Дніпропетровській області за останні 20 років, можна стверджувати про збільшення виробництва овочевих культур на 3757,7 тис. т., при зменшенні посівних площ на 25,5 тис. га. Відповідно врожайність овочевої продукції за цей час збільшилась на 87,6 ц/га. Така ж тенденція виявляється і у вирощуванні баштанних культур,
а саме: виробництво збільшилось на 188,1 тис. т, площі зменшились на 11,8 тис. га і урожайність зросла на 32,9 ц/га [12].
Зменшення площ під вирощування овоче-ба- штанних культур пояснюється тим, що протягом останніх 20 років відбулося переміщення виробництва з колективних великих підприємств у особисті дрібнотоварні селянські господарства (господарства населення). Збільшення врожайності відбувається за рахунок застосування нових, удосконалених сортів і гібридів, внесення мінеральних добрив. Важливим напрямом інноваційного розвитку овочівництва є зрошення овочевих культур, які є досить вологолюбними. У структурі сільськогосподарського виробництва України провідне місце за показниками економічної ефективності і екологічної безпеки займає краплинне зрошення. Більш економічно вигідно застосовувати не іригацію (звичайне зрошення), а одночасно зі зрошенням подавати розчин добрив, здійснюючи цим точне дозування і контроль надходження усіх поживних речовин [7, с. 144].
Як вказують Н. К. Васильєва, О. А. Мироненко, І. І. Шрамко, об’єктивну оцінку ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств можуть надати лише кількісні показники, розраховані з застосуванням математичного апарату та інформаційних технологій [1; 2; 10; 11]. Зокрема, одним із важливих показників, що характеризує оцінку
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы