Читать статья по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Сучасні уявлення про проблеми та перспективи використання деяких діагностичних маркерів раку шлунку" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Національний медичний університет імені О.О. БогомольцяСучасні уявлення про проблеми та перспективи використання деяких діагностичних маркерів раку шлункуІванцюра М.Я.

Сергєєва Н.С. У структурі онкологічної смертності рак шлунку займає 2-е місце і разом з раком стравоходу щорічно призводить до смерті 1 100 000 людей у всьому світі. Ідентифікація маркерів для більш точного прогнозу перебігу захворювання та вибору відповідної терапії є відкритою проблемою для хворих на рак шлунку. У статті проведено огляд світової літератури про кореляцію експресії і ампліфікації ЕИСС-1, НЕИ-2/ пеи і Кі-67 з клінічним перебігом захворювання, гістологічними особливостями пухлини і чутливістю до хіміотерапії у хворих на рак шлунку і стравоходу.

Ключові слова: гіперекспресія, клінічні характеристики, хіміотерапія. Постановка проблеми. В останні 3 десятиліття відмічена тенденція до зростання захворюваності на рак проксимальних відділів шлунка на тлі зниження частоти локалізації процесу в дистальних відділах. На ранніх стадіях рак шлунка лікується шляхом радикальної резекції шлунку. Однак навіть після радикальної операції близько 60% хворих помирають від рецидиву захворювання, перитонеальних або віддалених метастазів, що обумовлено стадією захворювання на момент постановки діагнозу [1].

Хіміотерапія - єдиний метод лікування нерезекційного та/або метастатичного раку шлунка. Вибір цілого ряду схем хіміотерапії обирається без достатнього врахування об’єктивних показників прогнозу захворювання та молекулярногенетичних особливостей пухлини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Успіхи молекулярної біології внесли суттєві змінили в клінічну онкологію, особливо в розділах, що стосуються попередження, діагностики та лікування раку. Онкогени і гени-супресори, ростові фактори і їх рецептори, молекули адгезії і регулятори ангіогенезу характеризують швидкість росту пухлини, здатність до інвазії і метастазування, стійкість до хіміопрепаратів, дають інформацію про клінічний перебіг злоякісного процесу. На сьогоднішній день відомо більше 100 протеїнів і їх генів, зміни в яких асоційовані з ростом злоякісних клітин. Відповідні порушення, які визначаються в пухлинних тканинах, і отримали назву молекулярно-біологічних (молекулярних) маркерів пухлин [2].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На даний час протоколи хіміотерапії з включенням препаратів платини, зокрема, цис-платини, і фторпіримідинів, відносяться до стандартів лікування місцевого і метастатичного раку шлунка. У зв’язку з цим великий інтерес викликає вивчення молекулярно-біологічних маркерів чутливості і розуміння механізмів резистентності до препаратів цих груп.

Формулювання цілей статті. У цій статті вивчена кореляція експресії і ампліфікації ERCC-1, HER-2/neu і Ki-67 з клінічним перебігом захворювання, гістологічними особливостями пухлини і чутливістю до хіміотерапії у хворих на рак шлунку і стравоходу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Гени родини ERCC (excision crosscomplementing gene) беруть участь у відновленні пошкоджень ДНК, індукованих алкілуючими агентами (цисплатин), шляхом ексцизійної репарації нуклеотидів. Ген ERCC-1 кодує протеїн, що складається з 297 амінокислот. Протеїн ERCC-1 є частиною функціонального комплексу, що включає


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы