Читать статья по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Оцінка якості життя хворих на пахвинну грижу у віддаленому післяопераційному періоді" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Оцінка якості життя хворих на пахвинну грижу у віддаленому післяопераційному періоді Москалюк О.П., Шкварковський І.В., Ференс Т.С., Люта О.Р.

Буковинський державний медичний університет Анотація

алогерніопластика пахвинний імплантат якість

За даними літератури 20 чоловіків з 1000 є гриженосіями (2%). З них пахвинні грижі діагностують в близько 75%. Оцінюючи віддалені результати, клініцисти рідко звертають увагу на рівень якості життя в післяопераційному періоді, а враховують лише наявність рецидиву грижі. В статті наведені дані по оцінці якості життя хворих після пахвинної алогерніопластики у віддаленому післяопераційному періоді. Доведено, що попередження контакту полімерного імплантату з елементами сім’яного канатика зменшує вплив запальної реакції на структури пахвинного каналу та репродуктивні органи, що призводить до зменшення больового синдрому, пришвидшує соціальну та трудову реабілітацію пацієнтів, покращує якість життя чоловіків у післяопераційному періоді.

Ключові слова: пахвинна грижа, поліпропіленовий імплантат, якість життя. Постановка проблеми. Грижі передньої черевної стінки займають одне з провідних місць у структурі хірургічних захворювань [1, 6]. За даними літератури 20 чоловіків з 1000 є гриженосіями (2%) [2, 3]. З них пахвинні грижі діагностують в близько 75%.

На сьогодні в арсеналі хірургів є близько 400 методик пахвинної герніопластики, що свідчить про безперервний пошук надійного методу лікування пахвинних гриж, який би попереджав виникнення рецидиву грижі та забезпечував високу якість життя [2, 5]. Застосування алотрансплантатів дозволило зменшити кількість рецидивів гриж до 3-9% [4, 5]. Більшість праць з приводу лікування пахвинних гриж присвячено зменшенню кількості рецидивів, частота яких у віддаленому періоді після грижесічення донедавна була фактично єдиним критерієм якості існуючих способів оперативного лікування [2, 3]. Оцінюючи віддалені результати, клініцисти рідко звертають увагу на якість життя хворих у післяопераційному періоді [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні щорічно виконується декілька сотень тисяч операцій з приводу пахвинних гриж, але результати лікування ще не можуть вважатися задовільними, оскільки число рецидивів пахвинних гриж після герніопластики, виконаної за «традиційними» методиками, становить 12-15% при первинних, і до 40% - при рецидивних грижах [1, 4].

Застосування алотрансплантатів дозволило зменшити кількість рецидивів гриж до 3-9% [5, 6]. Спосіб I.L. Lichtenstein став «золотим стандартом», який у більшості клінік світу практично не має альтернативи. Проте, методика I.L. Lichtenstein не позбавлена недоліків [5]. Не дивлячись на інертність синтетичного матеріалу, навколо нього розвивається тканинна реакція з вираженим запальним компонентом, що спричинює ряд специфічних ускладнень. Серед них - сероми, гематоми, відчуття стороннього тіла, синдром хронічного пахвинного болю [4]. Крім небезпеки рецидиву, пахвинна алогерніопластика має певний відсоток інших ускладнень, зокрема порушення кровообігу в яєчку, що призводить до порушення репродуктивної функції чоловіків, що негативно впливає на якість життя пацієнтів [3].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Досвід хірургічного лікування пахвинних гриж