Читать статья по экологии: "Вплив антропогенного навантаження на стан родючості ґрунтів на прикладі Коростенського району Житомирської області" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

системою використання ґрунтів, вирощування малозатратних культур (зернових), суттєве зменшення внесення органічних добрив, відсутність протиерозійних заходів. Це призводить до зменшення родючості і без того бідних ґрунтів, посилення дефляції. На даний час еродованими є 1,1 тис. га земель (1,3% від земель сільськогосподарського призначення) [10]. Інтенсивне використання земель призвело до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення, втрати грудкувато-зернистої структури, накопичення заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин.

Особливо загрозливою є ситуація з використанням пестицидів. Їх використання завдає шкоди мікрофлорі й мікрофауні ґрунту, значно знижує врожайність полів, викликає забруднення підземних вод та сприяє поширенню токсичних металів, наприклад, ртуті, міді [3, 11].

Надзвичайно гострою проблемою є питання безпечного зберігання та утилізації непридатних хімічних засобів захисту рослин. Станом на 01.01.12 на території району налічувалося 19,7 т хімічних засобів захисту рослин. Умови зберігання більшості цих хімічних речовин є незадовільними, складські приміщення знаходяться в аварійному стані, не виключено несанкціонований доступ до непридатних пестицидів, що підвищує їх небезпечність, також дані засоби зберігаються на відкритій місцевості. У районі накопичено 8,8 т непридатних пестицидів, які зберігаються в 11 складських приміщеннях. Спостерігається підвищення рухомості і накопичення радіонуклідів в ґрунтах та в рослинницькій продукції. Згідно градації радіологічної забрудненості ґрунтів більшість сільськогосподарських угідь району віднесено до помірно забруднених. Середня щільність забруднення 90Бг становить 0,02-0,15 Кі/км2, а 137Сб 1-5 Кі/км2. Найбільш забрудненими 137Сб є ґрунти на території Купищенської, Сингаївської та Берестовецької, а найменш - на території Но- винської та Сушківської сільських рад (рис. 2). Стан забруднення угідь та ріллі 90Бг більш загрозливий, ніж 137Сб, бо радіотоксичність 90Бг в 10 разів більша, ніж діоактивного 137Сб ґрунту [4; 7; 9]. Рис. 2. Щільність забруднення ґрунтів 137Сs (кіло Беккерелів/м2) станом на 26.04.2006 р. Джерело: розроблено авторами за даними [7] Промислове та транспортне забруднення ґрунтів району є локальним фактором зниження родючості ґрунтів. Промислове забруднення призводить до утворення кислотних дощів. Видобуток корисних копалин порушує ґрунтовий покрив. Спостерігається підтоплення земель при утворенні котлованів, траншей під час видобутку корисних копалин [8]. Особливо гостро дана проблема проявляється на території с. Лісівщина, де знаходяться значні за площею відстійники гірничо-збагачувальної фабрики, води яких просочують в ґрунтові води, забруднюють ґрунти [2]. В районі багато автомобільних доріг, залізниця, нафтопровід. Вміст важких металів у ґрунтах десятиметрової пришляхової смуги перевищує фонові показники у 2-7 разів. Висновки і пропозиції Антропогенний вплив завдає ґрунтам великої, інколи непоправної шкоди. Забруднення ґрунту несе в собі серйозну потенційну загрозу для здоров’я людини, екосистем та економіки в цілому. Особливо небезпечним є неправильне або надмірне використання пестицидів, адже вони проявляють мутагенну, або інші негативні дії на живу природу і людину.

Через неправильне використання добрив в


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы