Читать статья по литературе: "Почеркознавче дослідження підписів, нанесених за допомогою кліше (факсиміле)" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Більше того, ми вважаємо, що на сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу, коли обсяг рукописних почеркових об’єктів у документообігу практично зведено до нуля, а використання кліше стало об’єктивною реальністю сьогодення, навіть факсимільний відбиток підпису може бути єдиним «провідником» між дослідником та виконавцем документа. Тому ми вважаємо, що за умови високої якості та інформативності зображення факсимільного відбитку підпису його всебічне експертне дослідження є не лише доцільним, а й необхідним.

Підтвердження цієї позиції знаходимо і в працях В.В. Ліповського. Вчений, зокрема, зазначає, що в теперішній час все частіше для виготовлення факсимільних кліше застосовують спосіб лазерного гравірування. Виготовлені в такий спосіб факсиміле забезпечують отримання відбитків, в яких ознаки підписів передаються на документі з великою точністю. «У таких випадках, - стверджує автор, - почеркознавче дослідження відбитків факсиміле з метою встановлення справжності оригіналу підпису певної особи, який використовувався в якості моделі для виготовлення кліше, можливе» [1, с. 48].

Очевидно, що специфіка дослідження таких об’єктів потребує від експерта знань про технології отримання факсимільних зображень, про ознаки, які характеризують морфологічну будову штриха при тому чи іншому способі нанесення графічного об’єкта, про почеркові ознаки, які зберігаються в зображеннях, та ознаки, що піддаються викривленню.

На сьогодні існує багато технологій із виготовлення кліше, але всі їх можна поділити за матеріалом, з якого вони виготовляються. Це, в першу чергу, рідкий і твердий фотополімери, гума і мікропориста фарбонаповнена гума. Ці матеріали розрізняються за роздільною здатністю.

Як стверджують практики, найбільш розповсюдженим способом виготовлення факсиміле є каучуковий або фотополімерний [2, с. 14].

Для фотополімерного способу характерні ознаки високого друку (рельєфність печатних елементів на папері, наявність потовщення барвного шару по краях штрихів), а також деякі специфічні ознаки фотополімерного способу виготовлення печатних форм:

висока графічна точність відтворення оригіналу;

велика чіткість печатних елементів;

рівномірна насиченість барвних штрихів;

певне розширення барвних штрихів у відбитках (за рахунок деформації друкуючих елементів);

натиск менший, ніж у відбитках, отриманих з інших форм високого друку;

більш рівні краї штрихів порівняно з відбитками, отриманими з фотомеханічних форм, на яких краї штрихів і точки дещо протравлені.

Друк із фотополімерних форм здійснюється звичайними типографськими фарбами на папері, придатному для високого друку. Друкуючі елементи таких форм добре сприймають і віддають штемпельну фарбу, що забезпечує оптимальну насиченість відтисків і рівномірний шар фарби в штрихах.

При пошкодженнях форми, тривалій її експлуатації чи неякісному виготовленні у відбитках відображаються характерні дефекти:

наявність на штрихах світлих (незадрукованих) точок (результат утворення бульбашок повітря при наливі фотополімеризуючого шару);

відсутність у відбитку деяких дрібних деталей у результаті пошкодження друкуючих елементів;

неповне відображення очка

Похожие работы