Читать статья по литературе: "Лексичні фігури вираження сатири у творі Дж. Свіфта "Мандри Гулівера"" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди Лексичні фігури вираження сатири у творі Дж. Свіфта «Мандри Гулівера» Борисова Н.В. У статті розглядаються і аналізуються особливості лексичних фігур вираження сатири у романі «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта та порівнюється оригінал тексту з його українським перекладом. Звертається увага на передачу відношення автора до зображуваного явищя. Розкриваються такі засоби сатири, як іронія, яка у творах служила для викриття негативних сторін дійсності. Також присутня алегорія, за допомогою якої письменник гостро критикував, висміював, порівнював людей того часу. З’ясовано, що гумор відносності об’єднує першу і другу частину твору.

Ключові слова: лексичні фігури, сатира, іронія, алегорія, сарказм, гротеск. сатира гулівер іронія Постановка проблеми. Представником класичної сатири є Джонатан Свіфт, твори якого вирізнялися своєю ідейно-політичною направленістю. і вмілим використанням лексичних фігур. Сатира є вагомим доробком в англійській літературі. Актуальність теми дослідження обумовлена потребою більш детального вивчення механізму її передачі в художньому тексті та порівняння оригіналу тексту з його українським перекладом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє зазначити, що вказана проблема знайшла часткове висвітлення у працях Ю.Б. Борє- ва, І.Р. Гальперіна, Т.В. Любимова, З.Е. Табоєвої, С.А. Троїцького, L.N. Curry, A.R. Humphreys та ін.

Мета дослідження полягає в аналізі особливостей лексичних фігур вираження сатири у романі «Мандри Гуллівера Дж. Свіфта.

Варто виділити невирішені раніше частини проблеми, яким присвячується стаття - це аналіз основних лексичних фігур вираження сатири у романі Дж. Свіфта «Мандрів Гуллівера» в порівнянні оригіналу тексту з його українським перекладом.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Аналізуючи лексичні фігури вираження сатири, звернемося до передачі відношення автора до зображуваного явищя. Відомо, що Свіфт писав про Англію, зображаючи Ліліпутію. Зазначимо, що «Webster’s New World Dictionary» подає поняття ліліпут як Lilliputian - 1) an inhabitant of Liliput; 2) very small, tiny; 3) a narrow-mindet person [10]. Тому наголосимо, що назва першої країни, яку відвідав Гуллівер, має яскраву метафоричність і формує сприйняття змальованих подій.

Окрім назви в першій, а також і в другій частинах використано прийом контрасту. Це явище А.П. Штейн називає «гумором відносності і наголошує на тому, що Свіфт втілив у перших двох частинах твору уявлення людей про велетнів та ліліпутів. Втілив в особливо яскравій і ясній формі» [9, с. 225]. «He is taller by almost the breadth of my nail, than any of his court; which alone is enough to strike an awe into the beholders» [9, с. 407], - зіронією зауважує Гуллівер. У цьому реченні слово «the beholders» (глядач), яке наприклад відсутнє в перекладі українською мовою (за перекладом М.О. Іванова за редакцією Ю.Я. Лісняка):

«На зріст він майже на цілий мій ніготь вищий за всіх своїх придворних, і вже цього досить, щоб викликати шанобливий трепет» [5, с. 229]. Зазначене створює ілюзію театрального лялькового видовища, а деякі риси характеру правителя нагадують короля Георга І. Імператор потрапляє в смішні ситуації, намагаючись оточити себе підлабузниками. Ось як називає він себе:

«Delight and terror of the universe... monarch of all monarchs, taller than the sons of men; whose feet press down to the centre, and whose head