Читать статья по литературе: "Рецепція образу Мітрідата VI Евпатора в ілюстраціях до збірки біографій Д. Боккаччо "de casibus virorum illustrium"" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Праворуч на мініатюрі зображені п’ять постатей, які можна ідентифікувати за певними ознаками. У синій тозі (синій вважався кольором знатних, багатих і впливових осіб) зображений полководець Гней Помпей тріумфатор у перемозі над Мітрідатом VI. Він показує на фігуру попереду правою рукою, а отже, чинить правомірно (за християнською догматикою). Подібні зображення в середньовіччі часто побутували, якщо пригадати зображення святих на іконах, які вказують на глядачів саме правою рукою. Гней Помпей на мініатюрі вказує на чоловіка попереду, тобто на Мітрідата, якого вже збираються вбивати. Хоча за свідченнями античних авторів, Гней Помпей не мав жодного відношення до вбивства царя, адже його навіть не було тоді поруч. Правитель сам наказав галлові Бітоіту вбити його (App. Mithr. 111) [7, 300] чи це була ініціатива його сина Фарнака. Можна припустити, що Гней Помпей зображений на ілюстрації, щоб закцентувати на перемозі Риму та невідворотній поразці царя.

Постать у червоній тозі біля Гнея Помпея може бути образом Менофана (App. Mithr. 110) [7, 299] довіреної особи царя, який, зрештою, зрадив його на користь сина Фарнака. Це можна також підтвердити і тим, що колір волосся у цієї фігури рудий, а рудоволосими зображувались зрадники [5, 210-216]. Поряд зображена і постать Фарнака сина Мітрідата VI, який зрадив батька і вступив у змову з римлянами (App. Mithr. 110-111) [7, 299-300]. Також показовим є те, що погляд Фарнака спрямований у бік палаючого палацу та відвернутий від інших осіб, зображених на ілюстрації. Це можна пояснити ваганнями Фарнака, адже йому треба було вирішувати, чи лишатися на боці, переможеного у війні, батька чи перейти на бік римлян. Відтак, очі персонажа на ілюстрації ніби «блукають».

Людину, зображену із мечем, за логікою, можна ідентифікувати як галльського полководця Бітоіта, який вірно воював на боці Мітрідата Евпатора. За свідченнями давньоримського історика ІІ ст. Аппіана, цар благав (на ілюстрації у царя руки складені так, ніби він дійсно благає смерті й готовий достойно її прийняти) позбавити його життя, бо відчайдушно не бажав йти переможеним у тріумфальній ході римлян та не міг витримати зраду війська та сина (App. Mithr. 111) [7, 300].

Якщо перейти до аналізу останньої постаті на ілюстрації, то безперечно це Мітрідат VI Евпатор, який скорився долі, склавши руки і ставши на коліна за християнською традицією. Варто звернути увагу на те, що тога царя оздоблена хутром, а в епоху середньовіччя, коли писалася ця мініатюра, так одягалися монархи, а отже, трактування образу є беззаперечним. В ногах зображена його ж голова, що наштовхує глядача на те, що вирок Мітрідатові таки було здійснено.

Проаналізувавши всі фігури, зображені на ілюстрації, та провівши аналогії між рецепцією образів з античності в епоху середньовіччя, варто ще звернути увагу на концепт єдності персонажів і сюжетів, ідею часових пластів на запропонованій мініатюрі. В правому верхньому куті, як уже зазначалося, зображений палаючий палац і дикий кабан з собакою падіння Понтійського царства (палац) і втеча Мітрідата (дикий кабан) з нього через римлян (собака). За джерельними даними, цар дійсно

Похожие работы