Читать статья по культурологии: "Театральний заклад на вулиці Оссолінських (місто Львів)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Театральний заклад на вулиці Оссолінських (місто Львів) Плахотнюк О.А.

Львівський національний університет імені Івана Франка Розглядається культурно-мистецькі заклади що розміщувались за адресою по вул. Оссолінських, 10 м. Львів. Автор проаналізував організацію та діяльність театральних та мистецьких закладів за цією адресою кінця ХХ ст. початку ХХІ ст. Діяльність літературно-художнього товариства «Hades». Організація та творча діяльність театральних труп «Малий театр», «Театр водевілів», Фронтовий театр Малопольського відділення армії добровольців, літературний театр «UL», українські аматорські театри «Труд» та «Цвіркун», професійного театру-танцю «Прем’єра».

Ключові слова: Оссолінських, літературно-художнє товариство «Hades», танцювальний салон «Tabarin», «Малий театр», «Театр водевілів», Фронтовий театр Малопольського відділення армії добровольців, літературний театр «UL» («Вулик»), українські аматорські театри «Труд» та «Цвіркун», клуб «Львівгаз», Клуб будівельників, танцмайданчик «Газ», хореографія, студентський театр танцю, професійний театру- танцю «Прем’єра».

Постановка проблеми. Протягом існування культурних мистецьких центрів Західної Україні в контексті історично-політичних подій їх змістовна наповненість діяльності постійно змінювалась в деяких випадках у кардинально протилежний бік. В даний час стає ще більш важливим є розуміння історичності культурної спадщини минулого. Проаналізовано вплив суспільно-політичних подій мистецьке життя, на приклади одної театральної споруди м. Львова.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історію спорудження, реставрації, мистецько- творчого життя в цій споруді досліджували мистецтвознавці, історики Львова Ю. Бірюльов [1], І. Мельник [6], О. Нога [7].

Сама забудова вулиці Оссолінських розпочато ще в XVIII ст., а вже 1766 р. вона була позначена на плані міста Львова та його околиць з 1827 р. носить назву Оссолінських. Названа на честь графа Юзеф Максиміліан Оссолінського який заснував у Львові (1817 р.), в приміщенні колишнього монастиря сестер ордену кармеліток заснував бібліотеку. Початок фондів її поклали приватні бібліотеки родин Любомирських, Скарбків, Сапег, Осолін- ських та інших знатних родів Львова. У 1827 р. бібліотеку передано громаді м. Львова і згодом вона носить назву Національної бібліотеки імені Оссо- лінських (пол. ЕакІаД ХагоДошу іт. ОББОІіпзкісЬ) або Оссолінеум (пол. ОББОІіпеит) - національна бібліотека Польщі. Після Другої світової війни, одна частина фондів перевезена у Вроцлав (Польща), а другу частину було вивезено до Москви. У Львові із залишків бібліотечних фондів заснували Національну бібліотеку імені Василя Стефаника, працівники по крупицях відновили величність книжкових зібрань і зараз це одна з найбільших бібліотек України.

У період 40-х рр. ХХ ст. назву цієї вулиці декілька раз було змінено, що пов’язано з подіями Другої світової війни, а саме на Поштґассе (листопад, 1941 р.) потім знову на Оссолінських (липень, 1944 р.) Костомарова (жовтень, 1945 р.) на короткий час повертається назва Оссолінських (грудень, 1945 р.) з 1946 р. і по сьогоднішній час вона носить назву Стефаника [5], на честь видатного українського письменника Василя Стефани- ка (1871 - 1936), учня та соратника Івана Франка, творця нового типу психологічної новели.

Мета статті.

Похожие работы