Читать статья по философии: "Історія розвитку орієнталізму в Україні: новітні наукові дослідження" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОРІЄНТАЛІЗМУ В УКРАЇНІ: НОВІТНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В.М. Орлов У статті проаналізовано розвиток орієнталізму в Україні та особливості становлення його новітніх модифікацій. Охарактеризовано наукові джерела, які описують особливості формування орієнталізму та неоорієнталізму. Запропоновано типологію неоорієнтальних об’єднань в Україні.

Ключові слова: вайшнави, деномінація, конфесія, Міжнародне товариство свідомості Крішни, неоорієнталізм, орієнталізм.

орієнталізм неоорієнталізм модифікація україна Упродовж ХХ ст. в Україні відбувся процес урізноманітнення конфесійної мапи. Поряд із традиційними для регіону православ’ям, греко-католицизмом з’явилися й новітні екзотичні релігійні деномінації орієнтального спрямування, кількість і видовий склад яких є достатньо строкатим. Вивчення історії формування й еволюційних змін орієнталізму в Україні не набуло значного поширення у середовищі фахових істориків. Цей факт пояснює актуальність пропонованої тематики.

У науковому вимірі процес формування й еволюції орієнталізму в Україні вивчали, передусім, релігієзнавці, філософи, соціологи, котрі з власних позицій, послуговуючись власними методологічними засадами, аналізували особливості становлення зазначених громад на українських землях. Історія та сутність сучасного орієнталізму характеризується у наукових дослідженнях О. Ігнатовича, С. Арутюнова [1; 2], К. Корташевої [3], В. Меликова [4], Л. Пендюріної [5], Р Рибакова [6], М. Смирнова [7], Н. Тамамян [8], О. Тимощука [9], А. Ткачевої [10-13], Є. Торчинова [14; 15], М. Уланова [16], Б. Фаликова [17], О. Хаммера [18], А. Шевченко [19] тощо. Історії окремих релігійних громад Міжнародного товариства свідомості Крішни на пострадянському просторі присвячені окремі розвідки С. Ватмана [20], О. Дерягіної [21], С. Іваненка [22; 23], В. Костюченка [24], С. Наливайка [25], М. Орел [26], А. Ротовського [27], М. Салганік [28], А. Седінко [29]. Становленню громад Фалунь Дафа (Фалуньгун) на пострадянському просторі в 1990-х рр. приділено увагу в дисертації О. Пелюх [30].

Сутність ідеологічних, віронавчальних постулатів псевдоорієнтальних громад та їх еволюційних процесів відображена у дослідженнях Н. Москвичової (праця присвячена постаті Р Штайнера) [31]. У працях С. Аблеєва [32], Т. Симанженкової [33-35], Н. Самохіної [36] та Я. Фатхитдінової [37] відзеркалена роль реріхівського товариства, віровчення Агні Йоги (Живої Етики) та проаналізовано персоналії фундаторів руху, зокрема О. та М. Реріхів. Л. Васильєвим продовжене дослідження історії орієнталізму у контексті вивчення причин походження новітніх східних релігійних груп [38]. Метою цієї статті є паралельний аналіз розвитку орієнтальних деномінацій в Україні та характеристика наукових і науково-популярних праць, присвячених класичному і новітньому орієнтальному рухові.

Поряд із дослідженням класичного орієнталізму (буддистських, індуїстських громад), в Україні відбувся значний розвиток і особливого варіанту східних релігій у форматі оновленого новітнього орієнталізму. Загалом виникнення та фундація неоорієнтальних релігійних громад пов’язані з класичною орієнтальною традицією (буддизмом, індуїзмом, синтоїзмом). У свою чергу варто наголосити на неоднорідності сучасного орієнтального руху в Україні. Наприклад, можна запропонувати розподіл