Читать статья по истории: "Етнополітичні причини голоду 1932-1933 рр. в Україні: сучасна історіографія" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Етнополітичні причини голоду 1932-1933 рр. в Україні: сучасна історіографія В.В. Гудзь Анотація

голод сталінський геноцид етнополітичний

Аналізуються різні точки зору сучасних істориків на причини голоду 1932-1933 рр. в українському селі, зокрема дискусія щодо їх характеристики. Зроблено власні висновки про голод 1932- 1933 рр. як, спрямований сталінським керівництвом, геноцид українського селянства.

Ключові слова: голод 1932-1933 рр., причини голоду, Україна За підрахунками професора Я. Калакури, тільки в період з 1932 до 2007 рр. у світі опубліковано понад 13 тис. творів і збірників документів з теми голоду в України 1932-1933 рр. З них біля 5 тис. публікацій є науковими або науково-популярними [1]. Таким чином, жодна подія світової історії не викликала за останні три десятиліття такої зацікавленості дослідників, як Голодомор в Україні. Ця обставина диктує необхідність історіографічного осмислення цієї проблеми як історичного явища й передусім його об’єктивних і суб’єктивних причин. Наразі маємо лише декілька стислих оглядів літератури С. Кульчицького, Р. Пирога, В. Марочка, М. Дорошка, О. Веселової, історіографічні статті В. Савельєва, Я. Калакури, В.Марочка, П. Ящука, В. Калініченка й Є. Яценко, а також декого із дослідників голоду в регіонах України, в яких простежені окремі напрями досліджень цієї теми. Втім, питання наукової дискусії щодо причин голоду в Україні спеціально не розглядалося. Із зарубіжних авторів українські видання частково аналізували Н. Івніцкій, В. Кондрашин, Є. Осколков. Мета цієї роботи - проаналізувати різні погляди на причини голоду в УРСР 1932-1933 рр. і визначити співвідношення його етнополітичних і соціально-економічних чинників.

На сьогодні у світі склалися дві основні групи наукових інтерпретацій причин і характеру голоду 1933 р. Перша визначає специфіку Голодомору в Україні й українських регіонах Росії як націо- та етногеноцид, інша - наголошує на штучному характері голоду, класифікуючи його як наслідок помилок у загалом правильній стратегії комуністичної влади на колективізацію, індустріалізацію та модернізацію країни. Так, В. Савельєв застерігав проти абсолютизації національних аспектів голоду. Цитуючи російських науковців В. Лапкіна і Пантіна, які вважали, що для Сталіна «індустрія є метою, а селянство засобом», В. Савельєв пише: «Логічно у зв’язку з цим зробити висновок, що в процесі реалізації планів “надіндустріалізації” не бралася до уваги доля всіх селян, незалежно від їх національності» [2, 97].

На цьому наголошують й інші сучасні російські науковці. Так, В. Кондрашин заявив: «Невозможно подтвердить на документальном уровне, что политика Сталина и его окружения в 1932-1933 гг. была нацелена на то, чтобы уничтожить украинский народ или его часть. В 1930-1933 гг. из СССР было вывезено почти 13 млн. т зерна, отсюда и масштабы трагедии в зернопроизводящих районах» [3]. А. Марчуков вважає, що «собственно Украинская ССР пострадала не потому, что там жили украинцы, а только потому, что была главной житницей Советского Союза» [4]. Ще далі йде Міронін: «Итак, прямой вины Сталина и ЦК ВКП(б) в событиях 2-й половины 1932 г. - 1-й половины 1933 г. не прослеживается... Голод вызван страшным неурожаем» [5].

Серед західних фахівців, що займаються проблемою колективізації та голоду 1932-1933 рр., В. Кондрашин виділив Р. Девіса, М. Левіна, С.

Похожие работы