Читать статья по истории: "Етнополітичний конфлікт КНР та Тибету (кінець 1980-х рр. — початок ХХІ ст.)" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

став процес обрання нового Далай-лами. У другій половині 1990-х рр. спеціальна пошукова комісія визначила таку людину за знаками у священних озерах, а керівництво КНР наполягло на потребі вдатися до звичайних для складних випадків жеребкувальних процедур, за допомогою «золотої урни», і, зрештою, оголосити «свого» кандидата, нехтуючи традиційними обрядами підтвердження повноважень Далай-лами. Це викликало масові протести, внаслідок чого була проведена «кампанія щодо виховання тих, хто вагається і мають нестійкі погляди». Щодо долі нововизнаного Далай-ламою хлопчика є розбіжності: за версією КНР, для його безпеки та приватності уряд забезпечив його новими документами і переселив на нове місце проживання, а за версією прихильників незалежності Тибету, він став наймолодшим політв’язнем планети [6, 184]. Неодноразово порушувалося й питання про переговори щодо статусу Тибету між Далай-ламою та керівниками КНР. На жаль, далі закликів і безрезультатних переговорів справа не пішла [5, 143-149].

У 2008 р. відбулося нове загострення стосунків - найбільше з 1989 р. У річницю тибетської незалежності, з нагоди протесту проти затримання попередньої весни, ченців, які святкували вручення Далай-ламі медалі конгресу США, відбулася конфронтація між ченцями монастиря Сера і силовиками, які заблокували три найбільших монастирі Лхаси завчасно. Демонстрація, що складалася до того моменту майже з одних ченців, була зупинена поліцією, але коли до справи долучилися місцеві жителі в масовому порядку, це все призвело до великих заворушень. Основним епіцентром подій став район навколо храму Йокханг, монастиря Рамогія та ринку Чомсігканг. Агентство «Сіньхуа» рапортувало, що у демонстрантів були припасені з собою рюкзаки каміння, залізні палиці та пляшки з горючими сумішами. У Лхасі розбивали ліхтарі, банкомати, вітрини, тобто, трощили все, що свідчило про китайську присутність. Кілька десятків поліцейських машин були спалені, а протестувальники закидали камінням місцевих ханців та будівлі міських органів. Спостерігалися також безлади за участю ченців та етнічних тибетців в інших регіонах КНР. Голова ради автономії заявив, що зброя при розгоні демонстрантів застосовувалася виключно у захисних цілях. За версією «Сіньхуа» та прокурора КНР, при розгоні загинули 10 осіб. В ізраїльському онлайн-виданні цитовано повідомлення «тибетського уряду у вигнанні» щодо 100 загиблих, із застереженням, що дані не перевірені. Відповідальність за заворушення в офіційній пресі КНР покладають на Далай-ламу [7]. тибет китайський військовий конфлікт

Ці події зумовили дискусії в різних частинах світу. В Індії поліція провела превентивні арешти членів діаспори, щоб запобігти можливим мітингам та акціям, хоча 50 тибетців все-таки дісталися до посольства КНР і намагалися його штурмувати. В Австралії перед китайським консульством в Сіднеї відбулася сутичка тибетців з поліцією. В Пекіні майже 100 студентів тибетського походження влаштували мовчазну демонстрацію в Кампусі. Однак ситуація в Тибеті дотепер залишається не зовсім зрозумілою, але КНР навряд піде на поступки, навіть під пресингом міжнародної спільноти.

Отже, аналіз етнополітичного конфлікту між КНР і Тибетом дозволяє зробити припущення, що серед причин, які породжують сепаратизм у цьому регіоні,


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы