Читать статья по истории: "Епістолярні і мемуарні джерела дослідження громадської діяльності Єлизавети Милорадович" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Епістолярні і мемуарні джерела дослідження громадської діяльності Єлизавети Милорадович І.М. Петренко Анотація У статті досліджено епістолярні і мемуарні джерела в історії суспільно-політичної діяльності відомої громадської діячки Є. Милорадович.

Ключові слова: Є. Милорадович, епістолярні і мемуарні джерела, громадська діяльність Єлизавета Іванівна Скоропадська-Милорадович - відома постать в історії України і Полтавщини. Вона була активною учасницею суспільно-політичного руху, благодійницею і громадською діячкою. Її життя було позначене перевагою найвищих громадських ідеалів, спрямованих на розбудову національної самобутності. Графиня була свідомою українкою, брала активну участь у діяльності полтавської громади, створенні недільних шкіл, виданні книг українською мовою. Вона стала також одним із фундаторів НТШ у Львові, яке тривалий час вважалося Українською Академією наук.

Дослідники діяльності Є. Милорадович наголошували на вагомій ролі джерел особистого походження (епістолярного та мемуарного характеру). Зокрема це відзначено на сторінках праць С. Половнікової й О. Коваленка, які відзначили цінність 20 листів графині до племінника Григорія. Вони демонструють її переживання, світогляд і виступають важливим джерелом для вивчення біографії громадської діячки та її праці у сфері української культури [1]. Т. Демиденко присвятила розвідку висвітленню ролі Є. Милорадович у контексті просвітницької діяльності полтавської громади. Історик з’ясувала походження видатної краянки, особливості формування її світогляду, родинне оточення, зосередивши увагу на аналізі культурницьких досягнень [2]. С.Руда [3] і Л.Смоляр [4], аналізуючи участь жінок у роботі наукових товариств і громад, указали на провідну роль графині в українському суспільно-політичному русі. Метою цієї статті є з’ясування значення епістолярних і мемуарних джерел для дослідження громадської діяльності Є. Милорадович.

Одними з основних є матеріали особистого походження (мемуари, щоденники, епістолярна спадщина). Мемуари залишили люди, котрі безпосередньо спілкувалися з графинею. Так, український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст А. Вахня- нин залишив унікальні відомості про Є. Милорадович. «Спомини з життя» опублікував у Львові, вже після його смерті, філолог-славіст, мовознавець і громадський діяч К. Студинський. Саме на його прохання А. Ва- хнянин і написав ці мемуари. У передньому слові К. Студинський підкреслив важливість цього документа. У «Споминах з життя» композитор розповів історію їхнього знайомства, назвав Є. Милорадович «українською патріоткою» [5, 94], проаналізував діяльність західноукраїнської інтелігенції.

Цінні відомості залишила й українська письменниця, драматург, публіцист Олена Пчілка (О. Косач) [6]. Є. Милорадович просила її написати щось для полтавського аматорського театру. Так, з’явилася п’єса «Сужена - не огужена». Також Олена Пчілка, пишучи біографію свого брата М. Драгоманова, котрий був членом полтавської громади, згадувала, що Єлизавета Іванівна влаштовувала «любительські спектаклі» [7].

Важливим різновидом джерел особового походження є щоденники. Їх цінність полягає у тому, що вони створюються за «гарячими слідами» подій, нерідко у той самий день, коли вони відбулися. Це


Интересная статья: Основы написания курсовой работы