Читать статья по истории: "Доля національного романтизму: сучасне прочитання" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Донбаський державний педагогічний університетДоля національного романтизму: сучасне прочитанняБіличенко О.Л. У статті зроблено спробу узагальнити погляди М. Костомарова і М. Драгоманова на українську культуру як цілісність в її історичному розвитку. Автор доводить, що у працях цих науковців бере початок теоретичне узагальнення історико-культурного розвитку України. Досліджено погляди вчених на збереження національних традицій, утвердження національної самосвідомості, поповнення духовного арсеналу нації культурними здобутками світової цивілізації. Акцентується увага на взаємозв’язку літературної, наукової та громадської діяльності М. Костомарова і М. Драгоманова. Висвітлюється вплив геніїв нації на формування національної ідеї, вирішення проблем державотворення в Україні.

Ключові слова: українська культура, національна ідея, ідеологія громадовства. костомаров драгоманов національний культура Постановка проблеми. Кожний народ нагромаджує в історії певний досвід і перетворює його в неповторну систему культурних надбань. Культура виступає водночас і як мірило цивілізованості етносу, і як форма та зміст внутрішнього зв’язку поколінь. Процес створення і передавання всього найкращого у світову скарбницю, формування культурної традиції є своєрідною потребою кожної нації. Питання збереження та розвитку української державності на тлі глобально-цивілізаційних процесів набувають особливої ваги. Найважливіша загальна проблема полягає у тому, щоб зробити усе те цінне, що накопичила українська нація, постійно діючою основою нашого життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні роки вийшла друком велика кількість праць, у яких прямо або опосередковано висвітлюються питання діяльності М. Костомарова та М. Драгоманова. В них зроблено досить вдалу спробу подати огляд творчості видатних діячів, яка розглядається у взаємозв’язку з політичною і літературною в контексті європейського громадського і культурного процесу.

Так, наприклад, сучасний канадський дослідник П. Магочий, відмічаючи бездержавне існування українців у складі Російської та Австрійської імперії, вказує на значну роль інтелігенції в процесі українського національного відродження [3, с. 101]. Він характеризує період 1840-1900х років національного українського відродження організаційною стадією, коли закладаються культурні організації (читальні, театри, бібліотеки, музеї, національні будинки), школи й видання для поширення знання про національну спадщину, яку вже зібрано або яка далі збирається.

І хоча вказана література має цінність для нашого дослідження, вона все ж торкається обраної тематики тільки з окремих питань.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Українська культура сотні років перебувала «під патронажем» російської, польської, австрійської та інших культур і тому видавалася декому вторинною, сільською, провінційною. Культурні процеси гальмувала відсутність власної державності, адже не діяли державні механізми забезпечення вільного розвитку національної культури, існували обмеження на культурний обмін з іншими народами. В своїх працях М. Костомаров та М. Грушевський викладали не лише історичний шлях літератури(«красного письменства», за тогочасною термінологією), а й розвиток

Похожие работы