Читать статья по истории: "До питання про виникнення анархістського руху в Україні" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

До питання про виникнення анархістського руху в Україні Савченко В.А. Одеса Анотація У статті розглядаються особливості виникнення анархістського руху в Україні в 1903-1904 рр., «махаєвський» епізод в анархізмі, роль зарубіжних анархістських центрів у становленні цього руху. Автор підкреслює роль перших анархістських груп в Одесі, місті, що стало центром анархістського руху в Східній Європі.

Ключові слова: анархізм, анархізм-комунізм, анархістська група, терор, пропаганда, підпілля, закордонні центри, «Хліб і воля». Питання про зародження анархістського руху в Україні і зараз залишається дискусійним. Дослідники називають роком виникнення руху різні дати: 1900, 1903, 1904, 1905-й, іноді до анархістського руху відносять нігілістів, бакуністів, бунтарів 1860-1880-х рр., духоборів і толстовців. Але, анархізм, як політичний рух, сформувався в Російський імперії тільки у 1903-1904 рр. Стаття покликана за допомогою аналізу нових матеріалів з архівів, анархістської преси, аналізу нових досліджень російських і польських істориків виявити закономірності розвитку анархізму в Україні на його початковому етапі становлення.

Першими історіографами анархістського руху у Східній Європі були самі анархісти, у працях яких спогади перепліталися з публіцистикою та історичною канвою. Ці труди грішили фрагментарністю і безсистемністю, автори плутали дати, тенденційно показували особисту роль того чи іншого анархіста, замовчували, «в конспіративних» цілях, конкретні імена і дати. Перше грунтовне дослідження анархізму «початкового етапу» належить меншовику Б. Горєву, але воно не дає відповіді на питання про точний час виникнення анархістського руху.

У 1930-х рр. робилися тенденційні і боязкі спроби аналізу розвитку анархізму в Російській імперії. До цієї тематики радянські історики повернулися тільки наприкінці 1960-х рр., не вилікувавшись від ідеологічних схем і догм, всіма силами намагаючись показати другорядність і безвихідність анархістського руху. В сучасній український історіографії питання виникнення анархістського руху в Україні висвітлюється тільки в дослідженні О. Лебеденка, який вперше спробував проаналізувати процес затвердження анархізму в Україні. У своїй монографії О. Лебеденко не ставив завдання показати причини розпоширення в Україні анархістських ідей на початку ХХ ст., вважаючи, що анархістський рух в Україні наслідував народницький рух (бакуністського спрямування).

Етап формування анархізму в Україні (1903-1904 рр.) тісно пов’язаний з «махаєвськім епізодом» (прото-анархістським рухом), з переходом більшості махаєвців до лав анархістів. Нечисленні гуртки - групи махаєвців (10-50 чол.) існували як у середовищі російської революційної еміграції - Женева і Краків, так і на теренах Російської імперії: одеська (1903-1904), білостоцька (1903), катеринославська (1904), варшавська (1904-1905). Можливо, подібні гуртки нетривалий час також існували у Вільно, Кам’янці-Подільському, Києві, Бердичеві, Острозі...

Загальна кількість прихильників махаєвського руху у 1903-1905 рр. не перевищувала 250 осіб. Однак для 1903-1904 рр., коли організований революційний рух у Російській імперії ще знаходився у зародковому стані, навіть така незначна кількість «протоанархістів» помітно впливала на загальний розвиток революційного руху в імперії.

Головний

Похожие работы