Читать статья по истории: "Діяльність дипломатичної місії США в Криму (квітень-листопад 1920 р.)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Юридичний коледж НУ «ОЮА» Діяльність дипломатичної місії США в Криму (квітень-листопад 1920 р.) кандидат історичних наук, викладач

Олександр Демченко Анотація В статті розглядається діяльність дипломатичної місії США в Криму в квітні-листопаді 1920 р. Проаналізовано основні тенденції розвитку відносин США з Кримським урядом генерала П. М. Врангеля. Увага акцентується на військово-економічному співробітництві та підтримці США російського антибільшовицького збройного руху в Криму. Констатується суттєвість військово-економічних взаємовідносин Кримського уряду з відповідальними структурами США. Підтримуючи контакти з генералом П. Врангелем адміністрація президента В. Вільсона не обмежувалась лише одними формальними та популістськими заявами. Військово-економічна підтримка США російського антибільшовицького збройного руху в Криму розпочалась ще за довго до постановки питання офіційного визнання Кримського уряду. Допомога надана Вашингтоном Сімферополю посилила Російську армію і відіграла безпосередню роль у перебігу подій громадянської війни в Криму у квітні-листопаді 1920 р. Місія США очолена контр-адміралом Н. Мак-Коллі зі свої сторони, та Кримський уряд генерала П.Врангеля зі свої, доклали значних зусиль в налагодженні двосторонніх дипломатичних зносин. Обидві сторони зуміли зробити привабливими умови для нормалізації економічної та військової співпраці, показуючи на практиці можливість та бажання вести конструктивний діалог.

Ключові слова: США, Крим, дипломатична місія, П. Врангель, військово-економічна співпраця. Для оцінки позиції нинішнього керівництва США по відношенню до тих чи інших політичних сил в Україні безпосереднє значення має досвід взаємодії Вашингтону з небільшовицькими урядами в 1917-1920 рр., зокрема в Криму. Політика США щодо новоутворених державних формувань на теренах колишньої Російської імперії отримала неоднозначну оцінку в історичній літературі. В радянській історіографії адміністрація В. Вільсона розглядалась як головний організатор збройної боротьби проти більшовиків [9; 10; 24; 40; 42].

У російській історичній науці зовнішня політика Кримського уряду характеризується як така, що могли врятувати російський народ від більшовизму. Генерал П. М. Врангель розглядається як реформатор, який намагався вести Росію новим шляхом і встановив тісні дипломатичні відносини з США [21]. Друга частина дослідників відзначаючи військові здібності генерала П. М. Врангеля характеризує його - як прохідну політичну фігуру, що була свідком подальшого

вмирання російського антибільшовицького руху [26; 37]. Українським дослідникам властиве робити більший акцент на вирішенні українського питання у політиці США [20; 25; 31] та П. М. Врангеля [41].

Американські історики приділяють більше уваги впливу внутрішньополітичних факторів та ідеології В. Вільсона на сприйняття офіційним Вашингтоном подій 1920 р. в Росії, та Криму зокрема. При цьому частина дослідників визнає прагнення адміністрації США досягти реалізації американських національних інтересів шляхом втручання у внутрішньополітичні процеси в Росії [5; 7; 22]. Друга частина дослідників відстоює тезу про те, що політика президента В. Вільсона в Росії була спрямована на те, щоб сприяти реалізації права націй на самовизначення^; 4]. Таким

Похожие работы