Читать статья по английскому: "Увиразнення ідеї державотворення в семантиці фразеологічних одиниць службових листів Михайла Грушевського" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Визнаючи за концепцією всю повноту сприйняття світу, когнітологи зосереджують увагу на доведенні, в тому числі й за допомогою мови, формування концептів на основі зорових, слухових, естетичних та інших образів, які утворюють ментальну картину світу. На думку І.О. Голубовської, «ідеальна картина світу, образна у своїй основі, перетворюється в мовну картину світу. Через мову внутрішня репрезентація світу, яка включає знання про зовнішній і внутрішній світ людини, стає доступною для дослідження» [3, с. 93].

Особливий інтерес викликають фразеологічні одиниці, оскільки вони по-особливому відтворюють світосприйняття, процеси мислення як окремих осіб, так і народу в цілому про ті чи інші фрагменти об’єктивної дійсності. Особливість фразеологізмів полягає також у тому, що вони є засобом створення мовних образів, за допомогою яких людина відтворює своє уявлення про світ, що її оточує.

Метою пропонованої праці є особливості кодування ідеї державотворення в семантиці службових листів Михайла Грушевського. Реалізація поставленої мети передбачає такі завдання:

— описати особливості концепту держава;

— виявити державотворчі погляди М. Грушевського засобами фразеологічної семантики службових листів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Фразеологічні одиниці текстів службових листів першої половини ХХ ст. значною мірою відтворюють національне світобачення, зокрема погляди на державотворчі процеси.

Незважаючи на значну стандартизованість текстового матеріалу, в ньому яскраво відображаються погляди авторів державних документів на світоглядний аспект тих непростих соціально-політичних проблем, які порушуються в них. Саме службові листи є вагомим чинником вираження узагальненої ідеї державотворення.

З’ясувати особливості втілення ідеї державотворення у фразеології офіційно-ділових листів допомагає концепт держава як один із домінантних в українській мовній свідомості.

Вважаючи цілком прийнятним підхід, запропонований Ю.С. Степановим, розглядаємо концепт як складне багатошарове утворення, яке з моменту своєї активації у свідомості носіїв культури починає наповнюватися значеннями, вбираючи різні етапи історичного розвитку суспільства і культури. У контексті нашого дослідження важливим є вивчення всіх концептуальних складників - концептуальних кластерів як підмножини об’єктів із певним набором ознак, що виявляються за абстрактним типом даних і які зумовлюють цілісність і національно-культурну самобутність концепту «держава» [7, с. 103].

У Великому тлумачному словнику української мови держава трактується як «апарат політичної влади в суспільстві» [ВТСУМ, 215]. Саме слово держава походить від «держати» - тримати, управляти.

Так уже склалося історично, що кожен народ прагне мати свою власну державу й бути в ній повноправним господарем. Доволі складним і тривалим був шлях українського народу до своєї

Похожие работы