Читать статья по английскому: "Типологія номінативних речень в англійській, французькій та українській мовах" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Нерозчленованими є номінативні речення, в яких відсутні пунктуаційні знаки між двома членами речення, або неможлива їх перестановка чи опущення підмета: англ. A Time Machine; фр. Table portefeuille; укр. Вогонь-хлопець! До розчленованих номінативних речень відносимо такі, в яких можна поміняти місцями компоненти без зміни смислу речення (англ. Serum and virus; фр. Des dattes et des chèvres; укр. Студенти й студентки) або між його членами наявні розділові знаки, що розчленовують структуру (англ. Earth, fire, water; фр. SaintClair, enfin; укр. Ніч тиха, місячна).

За кількістю компонентів номінативні речення скласифіковано за 7 універсальними для досліджуваних мов типами: 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6та 7і більше компонентні, представлені 65 спільними та 1621 специфічними структурними моделями, що дозволило підтвердити припущення про можливість поширення головного члена номінативних речень кількома детермінантами.

В англійській та французькій мовах виявлено перевагу двокомпонентних структурних моделей номінативних речень (англ. мова - 29,46%, фр. мова - 26,40% від загальної кількості при 14,47% в укр. мові), що пов’язане з їх синтаксичним устроєм. В українській мові переважають трикомпонентні (19,47%) та семи і більше компонентні номінативні речення (18,34%), що зумовлене наявністю відмінків та нефіксованим порядком слів у реченні. Утворення структурних моделей номінативних речень перебуває у прямій залежності від здатності головного членаречення сполучатися з іншими частинами мови. Найбільшу лексичну сполучуваність виявив іменник, від якого утворено 814 структурних моделей в українській мові, 470 - у французькій та 321 структурна модель - в англійській мові.

У результаті проведеного дослідження ідентифіковано 6 спільних для зіставлюваних мов семантичних типів номінативних речень: буттєві, вказівні, оцінні, номінативні речення з просторовими та часовими детермінантами, посесивні, предикативні ознаки яких конкретизуються 14 семантичними схемами.

Предикативна ознака буттєвих номінативних речень конкретизується 6 семантичними схемами «ІСНУВАННЯ / НАЯВНІСТЬ ЯВИЩА»; «ІСНУВАННЯ / НАЯВНІСТЬ ОБ’ЄКТА»; «ІСНУВАННЯ / НАЯВНІСТЬ ПОДІЇ / СИТУАЦІЇ»; «ІСНУВАННЯ / НАЯВНІСТЬ АБСТАКТНОГО ПОНЯТТЯ»; «ІСНУВАННЯ / НАЯВНІСТЬ ПРЕДМЕТНО ПРЕДСТАВЛЕНОЇ ДІЇ»; «ІСНУВАННЯ / НАЯВНІСТЬ СТАНУ», що підтверджує переважання буттєвої семантики номінативних речень в англійській, французькій та українській мовах.

Специфікою української мови є використання прикметників із присвійним суфіксом та відносних прикметників з метою реалізації семантики схеми «ОБ’ЄКТ НАЛЕЖАТИ КОМУСЬ»: Мамині дорогоцінності; Чудовий плід людської фантазії, особливістю англійської - присвійного відмінку іменників: Policeman’s shoulders.

Установлено 4 прагматичні типи номінативних речень: репрезентативи, експресиви, директиви та квеситиви, які у процесі реального спілкування здатні виражати різноманітні комунікативні інтенції мовця та виконувати такі функції мови: когнітивну, комунікативну, мислеоформлювальну, репрезентативну, експресивну, регулятивну, інформативну, фатичну, функцію впливу [13].

Виявлено найвищий відсоток ужитку в мовленні репрезентативних номінативних речень

Похожие работы