- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
«Специфічні риси наукових текстів є такими: спосіб викладу - опис, розповідь, розсуд; ступінь повноти викладу - стислість, скороченість, повнота, розгорнутість; рівень узагальнення в залежності від характеру адресата - вузькоспеціальні, широкоспеціальні, загальнонаукові, науково-популярні тощо» [10, с. 65]. Така класифікація начебто не викликає серйозних заперечень. Зазначимо, що в даній статті ми розглядаємо приклади саме вузькоспеціальних та загальнонаукових текстів. Відтак наше дослідження зміщується в поле мета- комунікації, яку Т. Радзієвська характеризує як «ситуацію, коли приводом для спілкування стає науковий текст, що перетворюється на предмет обговорення, інтерпретації, оцінювання за різними параметрами» [14, с. 98].
Читачі НТТ за своєю мотивацією та спрямованістю суттєво відрізняються, скажімо, від читачів художніх творів як у кількісному, так і якісному відношенні. Перші активно екстрагують інформацію із тексту, а інші- пасивно споживають його, реалізуючи насамперед власні естетичні запити (це, наприклад, стосується поетичних творів). Як наголошує Т. Радзієвська, «Читання наукового тексту є елементом професійної діяльності спеціаліста. Останнє найчастіше пов'язане з рішенням тих чи інших особистих завдань реципієнта, під кутом зору яких він і сприймає наукову статтю чи монографію. Текст тут виступає як каталізатор при вирішенні дослідницьких завдань» [14, с. 17].
Водночас Т. Радзієвська вказує на слабкі місця прагматики НТТ: «Побудові тексту як повідомлення заважає опосередкований характер інформації та неможливість орієнтуватися на конкретного адресата і враховувати фонд його знань. Науковий текст адресується, з одного боку, множині осіб, з другого - ця адресація опосередкована часом. Тому автор мусить прагнути до послідовного викладу матеріалу» [14, с. 20]. Справді, на відміну від усного комунікативного акту, автор має справу з «аморфним», абстрактним читачем - йому відомо лише, що читач є фахівцем у певній галузі знань. Саме тому відсутність безпосереднього контакту та зворотного зв'язку певною мірою компенсується науковою аргументацією та послідовним викладом матеріалу.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Основна вимога до науково-технічного перекладу - це точна передача інформації. Як відомо, труднощі при перекладі викликає, в першу чергу, передача правильного змісту кожного речення, що дуже часто не відповідає дослівному перекладу. Критерії адекватного науково-технічного перекладу чітко сформульовані: «Він повинен точно передавати зміст оригіналу, містити загальноприйняту в мові перекладу термінологію й відповідати нормам науково-технічної літератури, переклад якої здійснюється» [4, с. 45].
Переклад німецької науково-технічної літератури відрізняється від перекладу художньої літератури, газетних статей, документально-ділового матеріалу. М. Снель Горнбі відзначає, що між різними видами перекладу (технічний / літературний переклад) спільного не так вже й багато [26, с. 138]. При перекладі науково-технічного тексту доводиться вирішувати одночасно цілий комплекс різноманітних завдань. Цей вид діяльності вимагає не лише бездоганного
володіння мовою, певних галузевих знань, але й максимум зусиль з боку перекладача. Оскільки при перекладі наукової та технічної
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Зачіски стилю рококо |
Предмет/Тип: Культурология (Реферат) |
Тема: Розвиток Франкового стилю |
Предмет/Тип: Литература (Реферат) |
Тема: Лексика конфесійного стилю |
Предмет/Тип: Лингвистика, филология, языкознание (Реферат) |
Тема: Розробка фірмового стилю |
Предмет/Тип: Маркетинг (Диплом) |
Тема: Зачіски стилю модерн |
Предмет/Тип: Культурология (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы