Читать статья по истории: "Суспільно-політична доктрина Ж. де Местра у втіленні імперського курсу Росії (кін. XVIII – поч. ХІХ ст.)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА Ж. де МЕСТРА У ВТІЛЕННІ ІМПЕРСЬКОГО КУРСУ РОСІЇ (кін. XVIII - поч. ХІХ ст.) Жанна Іщенко

Кандидат історичних наук, старший викладач В статті розглядається суспільно-політична доктрина Ж. де Местра. Проаналізовано вплив французького еміграційного чинника на розвиток російської імперської ідеології наприкінці XVIII - початку ХІХ ст. Наголошується на важливості освітянської концепції Ж. де Местра для вирішення кадрової проблеми російського уряду.

Ключові слова: суспільно-політична доктрина, Ж. де Местр, Росія.

Динамічність сучасних політичних процесів зумовлює актуальність ретроспективного вивчення ключових моментів історичного розвитку окремих країн, особливості їх дипломатії та становлення ідеологічного підгрунтя внутрішньої та зовнішньої політики. Особливе значення аналіз цих подій має для історичного прогнозування можливого перебігу теперішніх подій. Остання чверть XVIII - початок ХІХ ст. стали періодом формування та втілення амбітних проектів урядів європейських держав. Поштовхом для більшості з них стала Велика Французька революція та франко-російське протистояння в регіоні Центральної та Південно-Східної Європи.

У зв'язку з цим, особливий інтерес для нас становить унікальність державного устрою Росії, який в свою чергу став віддзеркаленням її дипломатичного курсу. Культурний діалог тогочасної Російської та Французької імперій став предметом дослідження М Штранге [11] та Ю. Лотмана [4]. К. Міллер [5] проаналізував вплив французького емігрантського середовища на російське суспільство за часів царювання Катерини ІІ. Діяльність переконаного французького монархіста Ж. Де Местра під час його перебування в Росії проаналізовано М. Степановим та Ф. Вермалем [10]. М. Дегтярьова зосередила увагу на зіткненні інтересів у російському політикумі, який стояв перед дилемою вибору М. Карамзіна або Ж.де Местра на роль державного ідеолога [1]. Ми спробуємо прослідкувати роль французького еміграційного чинника у формуванні та подальшому розвитку особливостей імперської ідеології Російської імперії наприкінці XVIII - початку ХІХ ст.

Наприкінці XVIII - початку ХІХ ст. значний вплив на розвиток російської культури, насамперед культури еліти, мала Франція. Російсько-французький білінгвізм став характерною рисою імперського дворянства, підґрунтям для засвоєння західноєвропейського світогляду. Характерним є спостереження Ю. Лотмана про те, що галоманія вищих верств суспільства Росії стала причиною нездатності селян відрізнити за мовою та одягом російських гусарів від французьких: «[…] коли гусари Давидова вперше з’явилися в російських селах, в тилу у ворога, російські мужики їх ледве не перестріляли, тому що мундири - і французькі і російські […] були для селян однаково чужими і вони сприйняли їх за французів». Лише потреба залучити на свій бік селянство змусила Д. Давидова «[…] не лише говорити мовою голоти, але й наслідувати її в звичаях і одязі […]» [4, с. 319].

Протистояння Росії та Франції в Центральній та Південно-Східній Європі кінця XVIII - початку ХІХ ст. було зумовлене особливостями тогочасної геополітичної ситуації. Після Французької революції на теренах Російської імперії знайшли притулок представники

Похожие работы