Читать статья по английскому: "Структурне моделювання економічної термінології на синхронному зрізі" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Структурне моделювання економічної термінології на синхронному зрізі Шелепкова І.М.

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця У статті розглянуто проблеми термінології; визначено її місце у структурі мови; проаналізовано структурно-семантичний склад нової термінології в економічній сфері; проведено комплексний аналіз на лексикографічному матеріалі; подано динаміку розвитку економічної термінології. Ключові слова: термін; економічна термінологія; лексема; семантика; термінологічні словники. Постановка проблеми. Вивчення проблем термінології, визначення її місця у структурі мови є одним із актуальних завдань лінгвістичної науки. Термінологія кожної окремої галузі засвідчує її досягнення на певному етапі розвитку і відображає перспективи подальшої динаміки.

Об’єктом дослідження є економічна термінологія, подана у комплексному висвітленні. Предметом розгляду в роботі є структурні характеристики лексем економічної термінології, а також динамічні процеси, що мають місце в межах цієї терміносистеми в ході її розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні у науці виділяють такі ознаки терміна:

1. термін однозначний (Р. Будагов, Т. Секунда), має тенденцію до однозначності (В. Даниленко, Л. Кутіна), однозначний у межах певної термінологічної системи (О. Реформатський, Т. Панько);

2. термін точний та байдужий до контексту (Т. Секунда, О. Толикіна);

3. значення терміна дорівнює поняттю в обсязі пізнаного (О. Вюстер);

4. термін стилістично нейтральний (О. Реформатський);

5. термін системний. Однак системність терміна розуміють по-різному. Одні автори вбачають у ній класифікаційну сутність (І. Ковалик, В. Даниленко), інші вважають, що термінові властива системність словотвірна (Л. Канделакі, Л. Лагутіна). На думку третіх, системність терміна є подвійною: як елемента терміносистеми і як елемента системи мовної (О. Реформатський, Т. Панько);

6. термін конвенційний (В. Овчаренко): по- перше, існуючому поняттю можна дати назву за задумом мовця і за змістом існуючого знака-тер- міна, по-друге, найменування і зміст можуть бути лише конвенційно притяжними, але назви і зміст можуть бути конвенційно встановлені, вибрані;

7. наявність у терміна чіткої дефініції (майже усі дослідники);

8. у терміна не повинно бути синонімів чи омонімів (у межах однієї терміносистеми). Із працями В. Даниленко [3] у літературу увійшла протилежна точка зору, згідно з якою синонімія в термінології розглядається як природний вияв законів розвитку літературної мови;

9. у багатьох термінологічних дослідженнях суттєвою ознакою терміна була його короткість (стислість) у плані вираження.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Сьогодні під термінологією розуміють: науку про терміни (І. Ковалик, О. Реформатський), частину словникового складу мови, що охоплює спеціальну лексику, систему позначень наукових і професійних понять будь- якої однієї галузі знань.

Однак для першого значення є вже відповідник «термінознавство», а для другого - «професійна лексика». Слово «термінологія» у словниках також трактується по-різному.

У словнику лінгвістичних термінів О. Ахманової термінологія пояснюється як сукупність термінів цієї галузі виробництва, діяльності,


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы